1Через це відповідно були однаково мучені, і мучені були безліччю диких звірів. 2Замість цієї муки, зробивши добро Твоєму народові, у бажанні пожадання Ти приготував чужу для смаку їжу — перепелицю, 3щоб вони, маючи пожадання до їжі, через поганий вигляд посланого, відвернулися від кінцевого бажання, а вони, недовго перебуваючи в потребі, стали учасниками незвичного смаку. 4Бо потрібно, аби на тих, що панують, прийшла немилосердна потреба, а цим тільки показати, як їхні вороги мучені були. 5Бо й коли на них найшла страшна лють звірів, і вони вигублювалися укусами звивистих гадюк, Твій гнів не залишився до кінця. 6А ненадовго були стривожені на повчання, маючи знак спасіння на згадку заповіді Твого закону. 7Адже хто повернувся, спасався не через те, що бачив, але через Тебе, Спасителя всіх. 8І в цьому Ти переконав наших ворогів, що Ти є Тим, Хто визволяє з усякого зла. 9Бо їх убили укуси сарани й мух, і не знайдено оздоровлення для їхньої душі, бо були гідні, щоб ці їх мучили.
10А Твоїх синів не здолали зуби отруйних зміїв, бо Твоє милосердя прийшло і їх оздоровило. 11Бо вкушені були для нагадування Твоїх слів і швидко спасалися, щоб, не впавши в глибоке забуття, не стали відчужені Твого добродійства. 12Бо їх не оздоровило ні зілля, ні обвивання, але Твоє слово, Господи, яке все оздоровляє.
13Адже Ти маєш владу життя і смерті, і зводиш до дверей аду, і виводиш. 14А людина вбиває своєю злобою, і дух, вийшовши, не повертається і не повертає забраної душі. 15Втекти ж від Твоєї руки неможливо. 16Бо ті безбожні, що відрікалися Тебе знати, були побиті силою Твоєї руки незвичними дощами і градом, гнані безпощадними бурями і знищені вогнем. 17Адже набагато славніше діє вогонь у воді, що все гасить, бо світ бореться за праведного. 18Бо коли ущухало полум’я, це на те, щоб не спалити тих тварин, що послані на безбожних, але щоб вони, дивлячись, побачили, що вони переслідувані Божим судом. 19А коли палає і посеред води понад силу вогню, це на те, щоби знищити плоди неправедної землі.
20Замість цього Ти нагодував Твій народ їжею ангелів, і Ти їм без труднощів подав з неба готовий хліб, що мав силу дати всяку насолоду і пристосований до всякого смаку. 21Бо Твоя підтримка виявляла Твою солодкість до дітей, а услуговуючи бажанню того, що їв, перемінювалося на те, що хто бажав. 22Він переносив сніг, лід та вогонь і не танув, щоб вони знали, що палаючий вогонь винищив плоди ворогів, блискаючи в граді та в дощі. 23А ось знову ж і забув про власну силу, щоб нагодувати праведних. 24Адже творіння, служачи Тобі, Творцеві, простягається на муку проти неправедних і полегшується на добродійство над тими, що надіються на Тебе. 25Через це і тоді, міняючись на все для того, що все даром годує, Тобі служить за бажанням потребуючих, 26аби Твої сини, яких Ти полюбив, Господи, навчилися, що не роди плодів годують людину, але Твоє слово зберігає тих, що Тобі вірять. 27Адже не знищене вогнем просто тануло, підігріте малою кількістю променів сонця, 28щоби було відомим, що треба випередити сонце у Твоєму благословенні й до Тебе молитися при сході світла. 29Бо надія невдячного танутиме, як зимовий іній і проллється, як непотрібна вода.
