Псалмів 35

₁На закінчення. Псалом Господнього раба Давида.

₂Порушник закону вмовляє себе на гріх; нема Божого страху перед його очима.

₃Адже він поблажливо поставився до себе, аби не викрити свого беззаконня і не зненавидіти його.

₄Слова його уст — беззаконня і підступ; він не забажав зрозуміти, як чинити добро.

₅На своєму ліжку він думав про беззаконня, пустився на всяку недобру дорогу, не зненавидів зла.

₆Господи, Твоя милість на небі, а правда Твоя сягає до хмар.

₇Твоя праведність — наче Божі гори, Твої суди — глибока безодня. Господи, Ти спасаєш людей і тварин.

₈Як намножив Ти Свою милість, о Боже! Людські сини покладаються на захист Твоїх крил.

₉Вони оп’яніють від щедрот Твого дому, — Ти потоком Твоїх солодощів їх напоїш.

₁₀Бо в Тебе — джерело життя; у Твоєму світлі ми побачимо світло.

₁₁Продовж милість Свою до тих, які Тебе знають, і праведність Свою до тих, котрі праведні серцем.

₁₂Хай не наблизиться до мене нога гордого, і рука грішного хай не захитає мене.

₁₃Там упали ті, які чинять беззаконня, їх викинули геть — і не можуть вони встати.