Псалмів 34

₁Псалом Давида. Господи, учини суд над тими, котрі кривдять мене, побори тих, які воюють зі мною.

₂Візьми зброю та щит і підіймись мені на допомогу.

₃Витягни меча і перепини тих, які мене переслідують. Скажи моїй душі: Я — твоє спасіння.

₄Хай посоромляться й зазнають стиду ті, які дошукуються моєї душі, хай обернуться назад і покриються ганьбою ті, котрі виношують проти мене зло.

₅Хай стануть вони, як порох, який розносить вітер, — нехай прожене їх Господній ангел.

₆Нехай їхня дорога покриється темрявою і стане ковзкою, нехай ангел Господній їх переслідує.

₇Однак вони даремно наставили на мене свою згубну пастку, безпідставно дорікали моїй душі.

₈Нехай накриє їх сітка, про яку не знають, нехай їх схопить капкан, який самі прикрили, хай попадуться в ті ж тенета.

₉А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися своїм Спасителем.

₁₀Усі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з рук тих, які сильніші за нього, а вбогого і нужденного — від тих, які його грабують.

₁₁Піднялися фальшиві свідки й стали допитувати мене про те, чого я не знав.

₁₂Відплатили мені злом за добро, осиротили душу мою.

₁₃А я, коли вони тривожили мене, одягався в мішковину, упокорював свою душу постом; тож моя молитва повернеться в моє нутро.

₁₄Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує.

₁₅Вони ж з мене глузували, зійшлися, зібрали на мене кари, а я не знав; розділилися і не покаялися.

₁₆Цькували мене, глузливо висміювали, скреготали на мене своїми зубами.

₁₇Господи, коли Ти зглянешся? Відведи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдину — від левів.

₁₈Я прославлятиму Тебе, Господи, на багатолюдному зібранні, оспівуватиму Тебе перед великим народом.

₁₉Не дай потішитися наді мною тим, які безпідставно ворогують проти мене, котрі без причини мене ненавидять і переморгуються очима:

₂₀бо зі мною вони говорять мирно, а в гніві задумують зраду.

₂₁Порозкривали на мене свої уста й сказали: Добре, добре! Побачили наші очі!

₂₂Ти побачив, Господи, тож не промовчи. Господи, не відступи від мене.

₂₃Устань, Господи, і зваж на мій суд і мою справу, Боже мій і Господи мій!

₂₄Суди мене за Своєю праведністю, Господи, Боже мій, аби не насміхалися наді мною

₂₅і не говорили у своїх серцях: Добре, добре нашій душі! Хай не скажуть: Ми проковтнули його!

₂₆Хай застидаються і засоромляться разом ті, які радіють з мого лиха, хай одягнуться в стид і сором ті, які вихваляються переді мною.

₂₇Хай радіють і веселяться ті, які бажають справедливості щодо мене, і хай завжди говорять ті, котрі бажають миру Своєму рабові: Тож буде звеличений Господь!

₂₈І язик мій буде навчатися Твоєї праведності та як віддавати весь день Тобі хвалу.