Плач Єремії 5

₁Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження. ₂Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям. ₃Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови. ₄Від наших днів наші дерева в заміну прийшли. ₅Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.

₆Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом. ₇Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня. ₈Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук. ₉Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі. ₁₀Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч. ₁₁Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди. ₁₂Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені. ₁₃Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли. ₁₄І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень. ₁₅Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач. ₁₆Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили. ₁₇Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, — ₁₈за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.

₁₉Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід. ₂₀Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні? ₂₁Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше. ₂₂Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.