Підхопивши, Йов сказав: По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом? Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі. Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився? Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом. Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються. Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує. Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, — Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня, Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку. Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав. Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив? Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом. Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова? Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду. Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав. Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини. Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою. Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові? Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим. Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя. Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів, бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють. Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це? Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили. І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу? Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму. Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним. Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер? Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками, вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене. Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд. О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома! Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить, і я не боятимусь, але промовлятиму, бо я того не свідомий.
