1Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується. 2Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя. 3Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті, 4а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей. 5Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь. 6Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото. 7Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа. 8Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев. 9Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем. 10Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне. 11Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі. 12А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння? 13Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми. 14Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною! 15Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну. 16Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра. 17З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну. 18Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині. 19Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота. 20А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості? 21Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів. 22Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї! 23Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце. 24Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив, 25вагу вітрів і міру води. 26Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому. 27Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.
