2Єгиптові проти сили фараона Нехао, царя Єгипту, який був біля ріки Євфрат в Хархамісі, якого побив Навуходоносор, цар Вавилону, у четвертому році Йоакима, царя Юди. 3Візьміть зброю і щити, і вступайте в бій! 4Засідлайте коней, сядьте, вершники, і станьте у ваших шоломах! Поставте списи й одягніть ваші панцирі! 5Як то, що вони бояться і відходять назад? Тому що їхні сильні побиті. Втечею втекли і не повернулися, оточені звідусіль, — говорить Господь.
6Хай не втікає швидкий, і хай сильний не рятується. На півночі біля Євфрату вони ослабли, упали. 7Хто цей, що підійде, як ріка, і пошле воду хвилями, як ріки? 8Вода Єгипту підніметься, як ріка, і він сказав: Піду і покрию землю, і знищу тих, що на ній живуть. 9Сядьте на коней, приготуйте колісниці! Вийдіть, бійці-ефіопці та лівійці, озброєні щитами! І людійці, візьміть, натягніть лук. 10І той день для нашого Господа Бога — день помсти, щоб помститися своїм ворогам, і Господній меч пожере, і він насититься, і оп’яніє від їхньої крові, бо жертва Господеві від північної землі біля ріки Євфрат. 11Піди, Ґалааде, і візьми мазь для дівиці, дочки Єгипту. Надаремно помножив ти свої ліки, тобі немає користі. 12Народи почули твій голос, і земля наповнилася твоїм криком, бо боєць ослаб проти бійця, разом обидва впали.
13Те, що Господь сказав рукою Єремії, щоби цар Вавилону пішов побити єгипетську землю. 14Сповістіть у Маґдолоні й сповістіть у Мемфісі, скажіть: Встань і приготуйся, бо меч пожер твої дерева! 15Чому втік Апіс? Твоє вибране теля не залишилося, бо Господь його ослабив. 16І твоя сила-силенна послабла і впала, і кожний говорив своєму ближньому: Встаньмо і повернімося до нашого народу, до нашої батьківщини, від лиця грецького меча! 17Назвіть ім’я фараона Нехао, царя Єгипту: Саон-Есві-Емоед. 18Живу Я, — говорить Господь Бог, — бо прийде так, як Ітавурій в горах і як Кармил у морі. 19Зроби собі посуд відселення, ти, що живеш, дочко Єгипту, бо Мемфіс буде на знищення і буде спалений, щоб не було в ньому жителів.
20Єгипет — прикрашене теля, на нього прийшло знищення з півночі. 21І його найманці в ньому, як годовані телята, тому-то й вони відвернулися і одностайно втекли, не встояли, бо на них прийшов день знищення і час їхньої помсти. 22Голос, наче в змії, що сичить, бо підуть по піску. Прийдуть проти нього із сокирами, як ті, що рубають дерева. 23Вирубають його ліс, — говорить Господь, — бо не опишеться їх число, бо він буде численніший за сарану, і їм немає числа. 24Засоромилася дочка Єгипту, вона видана в руки народу з півночі. 25Ось Я помщуся Амонові, його синові, на фараоні й на тих, що на нього надіються.
27Ти ж не бійся, Мій рабе Якове, і не лякайся, Ізраїлю, тому що ось Я спасаю тебе здалека і твоє насіння із землі їхнього полону! І повернеться Яків, і буде в спокої, і спатиме, і не буде того, хто йому спричиняє клопіт. 28Не бійся, Мій рабе Якове, — говорить Господь, — бо Я з тобою. Адже зроблю завершення в кожному народі, до яких Я тебе туди вигнав, тобі ж не дам пропасти. І напоумлю тебе на суд, і безкарним тебе таки не залишу.
