Буття 17

₁Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років. І з’явився Аврамові Господь, і промовив до нього: Я — Бог твій. Догоджуй Мені й будь бездоганним; ₂Я укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і вельми тебе розмножу. ₃Тож Аврам упав на своє обличчя, а Бог, промовляючи йому, сказав: ₄Я постановив: ось завіт Мій з тобою, — ти будеш батьком багатьох народів, ₅і надалі твоє ім’я не буде Аврам, а буде твоє ім’я Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів. ₆І надзвичайно побільшу тебе, і зроблю тебе народами, і з тебе вийдуть царі.

₇І укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і між твоїм потомством після тебе в їхніх поколіннях як вічний завіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам після тебе. ₈Я дам тобі та твоїм нащадкам після тебе землю, в якій перебуваєш, — усю землю Ханаанську, — на вічне володіння, і Я буду їм Богом. ₉І сказав Бог Авраамові: А ти завіт Мій зберігатимеш — ти і твої нащадки після тебе в їхніх поколіннях. ₁₀І це завіт, який зберігатимеш між Мною і вами, та між нащадками твоїми після тебе в їхніх поколіннях. Тож буде обрізаний у вас кожний чоловічої статі, ₁₁обріжете вашу крайню плоть, — і це буде знаком завіту між Мною і вами. ₁₂Кожне восьмиденне ваше дитя чоловічої статі у ваших поколіннях буде обрізане: і народжений у твоєму домі, і куплений у будь-якого сина чужинця, який не з твоїх нащадків. ₁₃Обов’язково буде обрізаний народжений у твоєму домі й куплений; тож Мій завіт буде на вашому тілі як вічний завіт. ₁₄А необрізаний чоловічої статі, — кому восьмого дня не зроблять обрізання крайньої плоті, — вигублена буде та душа зі свого роду, бо розірвала Мій завіт.

₁₅І сказав Бог Авраамові: Твоя дружина Сара не зватиметься більше Сарою, але її ім’я буде Сарра. ₁₆Поблагословлю ж її і дам тобі від неї дитину. І поблагословлю її, і постануть народи, — з неї вийдуть царі народів. ₁₇І впав Авраам ниць, засміявся і сказав про себе, говорячи: Хіба в столітнього народиться син, невже Сарра, будучи дев’яностолітньою, народить? ₁₈А Богові Авраам сказав: Ізмаїл, нехай живе він перед Тобою. ₁₉Та Бог Авраамові сказав: Так. Ось твоя дружина Сарра народить тобі сина, і даси йому ім’я Ісаак, і Мій завіт — вічний завіт — Я укладу з ним і його нащадками, які після нього. ₂₀А ось, вислухав Я тебе про Ізмаїла. Ось, поблагословив Я його, тож побільшу його і дуже розмножу його. Він породить дванадцять народностей — зроблю його великим народом. ₂₁Та Мій завіт Я укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра наступного року в цей самий час. ₂₂І закінчив Бог промовляти до нього, і вознісся від Авраама.

₂₃Тож Авраам узяв Ізмаїла, свого сина, усіх народжених в його домі, усіх куплених і кожного чоловічої статі з людей Авраамового дому й протягом того ж дня зробив їм обрізання крайньої плоті, — так, як звелів йому Бог. ₂₄Авраамові було дев’яносто дев’ять років, коли зробив собі обрізання крайньої плоті. ₂₅Його синові Ізмаїлові було тринадцять років, коли йому зроблено обрізання крайньої плоті. ₂₆Того самого дня був обрізаний Авраам і його син Ізмаїл. ₂₇І всіх мужів його дому — народжених в домі й куплених із чужих народів — він обрізав їх.