1У третьому році царства царя Валтасара, після того, що мені з’явилося на початку, мені з’явилося видіння. Я — Даниїл. 2І я був у Сузах у славному місті, яке є в країні Еламу, і я побачив у видінні, а я був на Увалі, 3і я підняв свої очі, і побачив: аж ось один баран стоїть перед Увалом, і в нього — роги, і роги високі, і один — вищий від іншого, і вищий вийшов наприкінці. 4Я побачив барана, що бив рогами до моря, півночі та півдня, і жодний зі звірів не встояв перед ним, і не було нікого, хто врятував би з його руки, тож він чинив за своєю волею, і став великий.
5І я роздумував, аж ось козел з кіз ішов з півдня по поверхні всієї землі й не доторкався до землі. А посеред його очей у козла було видно ріг. 6І він підійшов аж до барана, що мав роги, якого я бачив, що він стояв перед Увалом, і кинувся на нього в пориві своєї сили. 7І я його побачив, що він добіг аж до барана, і був на нього розлючений, і він побив барана, і зламав обидва його роги, і не було сили в барана встояти перед ним. І він кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто врятував би барана з його руки.
8А козел з кіз став аж надто великим, і коли він ставав сильним, його великий ріг зламався, і з-під нього вийшло чотири роги на чотири вітри неба. 9І з одного з них вийшов один сильний ріг і став дуже великим — до півдня, і на схід, і до сили. 10Він поширився аж до небесної сили, і на землю впало із сили неба й із зірок, і він їх потоптав, 11і буде, аж доки головний полководець не визволить полонених, і через нього жертва була потоптана. І він був, і йому щастило, і святе буде спустошене. 12І гріх дано на жертву, і праведність кинуто на землю, і він діяв, і йому щастило.
13І я почув одного святого, що говорив, і сказав один святий фелмунові, котрий говорив: Аж доки триватиме видіння, забрана жертва і даний гріх спустошення, а святе і сила будуть потоптані? 14А він сказав йому: Аж до вечора і ранку днів дві тисячі триста, і святе очиститься.
15І сталося, у побаченому мною, — я, Даниїл, — шукав розуміння видіння, аж ось переді мною став муж, наче видіння. 16І я почув голос мужа посеред Увалу, і він закликав, і сказав: Гавриїле, поясни йому видіння! 17І він прийшов, і зупинився поблизу місця мого стояння, а коли він говорив, я жахнувся і впав на моє обличчя, та він сказав мені: Зрозумій, людський сину, бо видіння аж на кінець часу. 18І коли він говорив зі мною, я припав своїм обличчям до землі, та він до мене доторкнувся, поставив мене на ноги 19і сказав: Ось я тобі сповіщаю те, що буде в кінці гніву, бо видіння аж на кінець часу.
20Баран, якого ти бачив, що мав роги, — цар мідійців і персів, 21а козел з кіз — грецький цар. І великий ріг, що був посеред його очей, це — перший цар. 22А зламаний, під яким постали чотири роги, то чотири царі постануть з його народу, та не в його силі. 23А під кінець їхнього царства, коли наповняються їхні гріхи, підійметься цар, безсоромний обличчям, який знає загадки. 24І могутня його сила, та не його силою, і він дивовижно нищитиме, і йому щаститиме, і він діятиме та нищитиме сильних і святий народ. 25І ярмо свого ошийника він випрямить. Омана в його руці, і він звеличиться у своєму серці й обманом знищить багатьох, і стоятиме на знищення багатьох, і розбиватиме рукою, наче яйця. 26І згадане видіння ранку і вечора — правдиве, та видіння ти запечатай, бо воно на численні дні.
27І я, Даниїл, зліг і захворів, і я встав, і чинив діла царя. І я дивувався видінню, і не було нікого, хто розумів би.
