1У першому році Валтасара, царя халдеїв, Даниїл побачив сон, і видіння його голови на його ліжку, і він сон записав: 2Я, Даниїл, побачив у моєму видінні вночі, аж ось чотири небесних вітри налягли на велике море. 3І чотири великі звірі вийшли з моря — кожний собі різний. 4Перший, наче левиця, а її крила, наче в орла. Я дивився, аж доки не вирвано її пір’я, і він піднявся із землі й став на людських ногах, і йому дано серце людини. 5І ось другий звір, подібний до ведмедиці, і він став на одній частині, а в його пащі посеред його зубів — три ребра, і так сказали йому: Встань, їж багато м’яса! 6Позаду цього я бачив, аж ось інший звір, наче леопард, і в нього чотири пташині крила над ним, і чотири голови у звіра, і йому дано владу. 7Позаду цього я бачив, аж ось четвертий — страшний і жахливий, і надмірно сильний звір, і в нього великі залізні зуби, і він їв, трощив, а решту топтав своїми ногами, і він дуже відрізнявся від усіх звірів, що перед ним, і в нього було десять рогів. 8Я дивився на його роги, і ось інший, малий, ріг вийшов посеред них, і три попередніх роги усунено в нього перед його обличчям, і ось очі в цього рога, наче очі людини, і уста, що говорять зверхньо.
9Я дивився аж доки поставили престоли, і сів Стародавній днями, і Його одяг білий, наче сніг, а волосся Його голови, наче чиста вовна, Його престол — полум’я вогню, Його колеса — вогонь, що палає. 10Вогняна ріка тягнулася перед Ним, Йому служили тисячі тисяч, і десятки тисяч по десять тисяч стояли перед Ним. Суд сів, і книги відкрилися. 11Тоді я продовжував спостерігати, — через голос зверхніх слів, які той ріг говорив, — аж доки не вбито звіра, і він загинув. А його тіло дано на спалення вогнем. 12І в інших звірів забрано владу, і їм дано довготу життя аж до часу і часу.
13Я бачив у видінні вночі, аж ось з небесними хмарами, наче людський син, що приходить, наче прийшов до Стародавнього днями, і перед Нього його привели. 14І йому дано владу, шану і царство, і всі народи, племена, язики йому служитимуть. Його влада — вічна влада, яка не мине, і його царство не буде знищене.
15Мій дух задрижав у моєму стані, — я, Даниїл, — і мене тривожили видіння моєї голови. 16І я підійшов до одного з тих, які стояли, і я шукав у нього точного значення всього цього, і він сказав мені точне значення і сповістив мені пояснення речей: 17Ці великі чотири звірі, чотири царства постануть на землі, які будуть забрані. 18А царство візьмуть святі Всевишнього і ним володітимуть аж до віку віків.
19І я пильно допитувався про четвертого звіра, бо він відрізнявся від усякого звіра, був надмірно страшний, його зуби — залізні, а його кігті — мідні, він пожирав, трощив, а решту топтав своїми ногами, 20і про десять його рогів, що на його голові, та про іншого, що вийшов і скинув три попередніх роги, про того, в якого очі та уста говорять зверхньо, а його вигляд величніший від решти. 21Я бачив, що той ріг розпочав війну зі святими і був могутнішим супроти них, 22аж доки не прийшов Стародавній днями і дав суд святим Всевишнього, і прийшов час, і святі одержали царство.
23І він сказав: Четвертий звір — четверте царство буде на землі, яке перевищить усі царства, і поглине всю землю, і потопче її, і потовче. 24А його десять рогів — десять царів постануть, а після них постане інший, який злом перевищить усіх, що були раніше, і він підкорить трьох царів. 25І говоритиме слова проти Всевишнього, і святих Всевишнього зробить старими, і задумає змінити часи та закон, і буде віддано в його руку аж до часу, часів і половини часу. 26Та засяде суд, і усунуть владу, щоб знищити і вигубити до кінця. 27А царство, влада і велич царів, що під усім небом, буде дано святим Всевишнього, і Його царство — вічне царство, і всі влади Йому служитимуть і слухатимуться. 28Аж досі кінець слова.
Я, Даниїл, мої думки мене дуже тривожили, і мій вигляд змінився в мені, та я зберіг слово у своєму серці.
