1І як нечестивець довідався про це, то так розгнівався, що не лише почав лютитися на тих, що в Олександрії, але й тяжко протистояв тим, що в країні, і наказав, поспішивши, зібрати всіх разом і найбільш злобним способом позбавити життя. 2А як це діялося, погана чутка поширювалася проти роду людьми, що задумували чинити зло, подаючи як зачіпку звинувачення, наче вони не дають зберігати закони. 3А юдеї зберігали до царя добрий розум і вірність, 4шануючи Бога і проживаючи за Його законом відділення, чинили в тому, що стосувалося їжі, через що декому видавалися поганими. 5А доброю поведінкою праведних, усім людям прикрашуючи життя, вони були добрими. 6Тож чужинці зовсім не рахувалися з доброю поведінкою народу, про яку всі говорили, 7а розповідали про різницю в поклонінні та їжі, кажучи, що люди не є вірні ні цареві, ні війську, а є погані й дуже протидіють владі. І так накидали вину.
8А греки, нічим не ображені, бачачи в місті неочікуване заворушення стосовно людей, і як раптово сталося збіговисько, не могли допомогти, бо був стан тиранії, а потішали, і їм було тяжким, та вважали, що це мине. 9Адже так не знехтує таким збором Той, Хто все знає. 10А також і деякі сусіди, друзі й купці, потай з деякими зустрівшись, запевнили, що захистять і чинитимуть усе можливе, щоб оборонити.
11Тож він, пишаючись тим, що йому пощастило, і не думаючи про силу великого Бога, а думаючи завжди залишатися при тому ж рішенні, написав проти них це послання: 12Цар Птоломей Філопатор тим вождям і воякам, що в Єгипті та по місцях, радіти і бути здоровим! 13І я сам здоровий, як і наші діла. 14Про ту війну, що була нам в Азії, про яку і ви знаєте, яка була доведена до кінця згідно зі словом за впевненою допомогою богів, 15ми її провели не силою списа, а лагідністю і великою любов’ю до людей, щоб подбати про ті народи, які живуть у Долині Сирії і Фінікії, аби добре вчинити і з приємністю. 16І тим храмам, що по містах, вділяючи численні дари, ми пішли і до Єрусалима, ідучи вшанувати храм злочинців і тих, що ніколи не відступають від безумності. 17Вони ж, на слово прийнявши наш прихід, а на ділі з обманом, коли ми забажали ввійти в їхній храм і вшанувати надзвичайними і прегарними дарами, 18то вони, керуючись дуже застарілими нерозумними поняттями, заборонили нам увійти, та ми не скористалися нашою владою, через яку маємо любов до всіх людей. 19І явною вони зробили їхню ворожнечу до нас, коли вони, одинокі з народів, протиставлятимуться царям і їхнім добродіям, не бажають терпіти нічого законного. 20А ми, оточені їхньою безумністю і з перемогою повертаючись, і в Єгипті всі народи чоловіколюбно зустрівши, ми вчинили так, як і належалося. 21А в цих справах до їхнього роду ми не виказали жодної злопам’ятності, через союз і з простотою їм ввірених від початку безліч діл, відважившись внести зміни, ми забажали й удостоїти їх олександрійського громадянства, і зробити співучасниками вічного священства. 22Вони ж, сприйнявши протилежне, і з властивою їм злобою, відкинувши добро і постійно схиляючись до поганого, 23не лише відмовилися від дорогоцінного громадянства, але й гидують словом і мовчанням тих нечисленних з них, які щиро до нас пристають, завжди вважаючи безславною поведінкою, що ми швидко повернемо назад справи.
24Тому ми добре переконані доказами, що вони в усьому нам противляться і, наперед думаючи, щоб, якщо часом колись раптово постане в нас замішання, ці язичники не зрадили, і ми не мали варварських ворогів. 25Ми наказали, щоб коли тільки прийде цей лист, відразу тих, що живуть, з жінками і дітьми з побиттями і зневаженнями відіслати до нас у залізних кайданах, повністю замкненими на пагубну безславну смерть, яка належиться ворогам. 26Бо коли вони разом будуть покарані, вважаємо, що на подальший час ми повністю закладемо діла на спокійній і дуже добрій основі. 27А хто лиш переховуватиме когось з юдеїв — від старого до немовляти і до тих, що ссуть, буде катований лютими муками з усім домом. 28А хто забажає видати, то, крім того, що він одержить маєток того, що підпав під кару, ще й із царського срібла одержить дві тисячі драхм, і свободою буде увінчаний. 29А кожне місце, де взагалі знайдеться, що юдей переховується, нехай буде пусткою і спаленим, і для всякого смертного єства нехай стане повністю непридатним на вічний час!
30І лист був написаний у такому вигляді.
