1А Маккавей і ті, що з ним, як Господь їх вів, забрали храм і місто, 2а вівтарі, поставлені чужинцями на площі, а також храми знищили, 3і, очистивши храм, зробили інший жертовник і, спаливши каміння та вогонь з них взявши, принесли жертви після двох років часу, і зробили ладан, світильники і хліби покладання. 4А зробивши це, молили Господа, упавши на землю, щоби більше не потрапляти в ці лиха, але, якщо колись і згрішать, щоб Ним були лагідно нагадані, і щоб не були передані богохульним і варварським народам.
5У той же день, в який чужинцями храм був збезчещений, трапилося, що в той день було очищення храму, двадцять п’ятого дня того ж місяця, який є хаселев. 6І з радістю проводили вісім днів свята шатер, згадуючи, як перед коротким часом свято шатер проводили в горах і в печерах, мандруючи, наче звірі. 7Тому, маючи галуззя і гарні гілки, ще й пальми, заносили пісні Тому, Хто допоміг очистити Своє місце. 8А спільним рішенням і законом для всього юдейського народу вирішили кожного року проводити ці дні. 9І так святкувати смерть Антіоха, що прозваний Епіфаном.
10Тепер подамо те, що сталося, скорочуючи розповідь про це зло воєн, які відбулися. 11Цей, взявши царство, наставив над ділами якогось Лисія вождем Долини Сирії і першим володарем Фінікії. 12Бо Птоломей, прозваний Макроном, вибравши триматися того, що справедливе щодо юдеїв, через ту несправедливість, що їм трапилася, намагався мирно проводити те, що до них мало відношення. 13Через це, звинувачений друзями перед Евпатором і чуючи від кожного, що він — зрадник, тому що він покинув Кипр, ввірений Філометором, і пішов до Антіоха Епіфана, і що не міг гідно виконувати владу, він отрутами позбавив себе життя. 14А Ґорґій, ставши володарем місць, тримав війська чужинців і в усьому воював з юдеями. 15Заразом із цим і Ідумеї, захопивши догідні твердині, боролися з юдеями, і, приймаючи тих, що втікали з Єрусалима, намагалися підтримувати війну.
16А ті, що з Маккавеєм, молилися і благали Бога, щоб став їхнім союзником, напали на ідумейські твердині, 17і, мужньо накинувшись на них, захопили місця і всіх тих, що билися на стінах, відбивали і побили тих, що попалися, і вбили не менше двадцяти тисяч. 18Якщо не більше, то дев’ять тисяч втекло до двох дуже міцних веж і мали все, що для облоги. 19Маккавей, щоб натискати на місця, залишивши Симона, Йосифа ще й Закхея, і тих, що з ним, досить для боротьби з ними, сам відійшов. 20Ті, що із Симоном, підкуплені деякими з тих, що у вежах, довірилися сріблу, і, взявши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти. 21Коли Маккавея повідомили про те, що сталося, то, зібравши володарів народу, він розповів, як грошима викупили братів ними відпущені вороги. 22Тож він убив тих, що стали зрадниками, і відразу захопив дві вежі. 23Зброєю вбив усе, що потрапляло до рук у двох твердинях, — понад двадцять тисяч.
24А Тимофій, котрий раніше був побитий юдеями, зібравши великі чужі сили і зібравши чимало тих коней, що були в Азії, прийшов, наче щоби зброєю захопити Юдею. 25Ті, що при Маккавею, коли він наближався, аби молити Бога, посипавши голови землею і підперезавши стегна мішковиною, 26упавши перед жертовником на землю, благали, щоб Він, ставши до них милосердним, ворогував з їхніми ворогами і протистояв тим, що протидіють, — як і говорить закон. 27Закінчивши молитву, взявши зброю, вони пішли далеко з міста. А коли наблизилися вороги, вони були самі. 28Як тільки зійшло сонце, обидва вступили в бій, одні маючи як запоруку щастя і перемоги мужню охорону, що від Господа, а ті, поставивши лють як вождя бою. 29Коли був сильний бій, то з неба ворогам з’явилися п’ять славних мужів на конях із золотими уздечками, які були на чолі юдеїв. 30Двох із них і Маккавея, взявши всередину і своєю зброєю охороняючи, оберігали непораненим, а на ворогів кидали стрілами і блискавками, через це, замішані невидимістю, вони рубалися, переповнені страхом. 31Повбивалося ж до двадцяти тисяч п’ятсот, а вершників — шістсот.
32Сам Тимофій утік до дуже сильної названої твердині Ґазари, коли володарем там був Херей. 33А ті, що з Маккавеєм, радіючи, обсіли твердиню чотири дні. 34Ті, що всередині, надіючись на силу місця, надмірно хулили і виголошували погані слова. 35Коли настав п’ятий день, двадцять хлопців, що з Маккавеєм, розпалившись люттю через хулу, кинувшись мужньо до стіни, звірячою люттю вбивали того, хто попадався. 36Інші ж, подібно йдучи довкола до тих, що всередині, підпалили вежі, і, запаливши вогонь, живими спалили хулителів. Інші ж розбили брами, одержавши решту війська, захопили місто. 37І вбили Тимофія, що сховався в якійсь криниці, його брата Херея та Аполлофанія. 38Зробивши це зі співами і прославляннями, благословляли Господа, що чинив величне Ізраїлеві й дав їм перемогу.
