1Про знаки: ось приходять дні, і охоплені будуть ті, що живуть на землі великим жахом, і сховається дорога правди, і країна буде спорожнілою від віри. 2І помножиться несправедливість більше від цього, що ти сам бачиш, і більше від того, що ти колись почув. 3І буде без сліду та країна, яку тепер бачиш, що панує, і побачать її опустілою. 4Якщо ж тобі Всевишній дасть бачити, то побачиш після третьої бурі, і засяє відразу сонце вночі та місяць вдень. 5І з дерева капатиме кров, і камінь подасть свій голос, і народи зрушаться, і ходи людей зміняться. 6І пануватиме та, на яку не надіються ті, що живуть на землі, і птахи переселяться. 7І Море содомців видасть рибу. І подасть голос вночі той, якого багато не знали, усі ж почують його голос. 8І хаос буде в багатьох місцях, і вогонь часто вибухатиме, і жорстокі звірі переселяться за межі своєї країни, і жінки породять хворобливих виродків, 9і в солодких водах знайдуться солоні. І всі друзі завойовуватимуть себе самих, і сховається тоді смисл, і розум відлучиться до свого покою. 10І шукатиметься багатьма, та не знайдеться, і на землі помножиться несправедливість і нездержливість. 11І країна запитає свого сусіда, і скаже: Чи через тебе пройшла справедливість, чинячи справедливе? І вона заперечить. 12І в той час буде, що надіятимуться люди, але не одержать, трудитимуться, і не пощастить їхнім дорогам.
13Мені дозволено тобі сказати про ці знаки. І якщо помолишся знову та заплачеш, як і тепер, і попостиш сім днів, то знову почуєш більше такого. 14І я чував, і моє тіло сильно затремтіло, і моя душа змучилася та ослабла. 15І вдержав мене той ангел, що прийшов, який говорив до мене, і потішив мене, і поставив мене на ноги.
16І сталося на другу ніч, і прийшов до мене Фалтіїл, вождь народу, і сказав мені: Де ти був, і чому смутне твоє обличчя? 17Хіба ж не знаєш, що тобі довірено Ізраїля в країні їх переселення? 18Тож устань і з’їж трохи хліба, і не остав нас, як і пастир своє стадо, у руках поганих вовків. 19І я йому сказав: Іди від мене і не приходь до мене аж до семи днів, а тоді до мене прийдеш. І він послухав, бо я сказав, і відійшов від мене. 20І я постив сім днів, волаючи і плачучи, як і заповів мені ангел Уріїл. 21І сталося після семи днів, і знову думки мого серця були мені дуже прикрими.
22І моя душа прийняла дух розуму, і я знову почав говорити до Всевишнього слова, 23і я сказав: Владико Господи! З кожного лісу землі і з усіх його дерев Ти вибрав одну виноградну лозу, 24і з усіх земель усесвіту Ти собі обрав одну долину, і з усіх квітів світу Ти собі вибрав одну лілею, 25і з усіх безодень моря Ти собі наповнив одну ріку, і з усіх збудованих міст Ти Собі Самому освятив Сіон. 26І з усіх створених птахів Ти Собі найменував одну голубку, і з усіх створених стад Ти Собі постарався про одну вівцю, 27і з усіх народів, що розмножилися, придбав Ти Собі один народ, і всіма схвалений закон дарував Ти цьому народові, якого полюбив Ти. 28І тепер Господи, чому Ти передав одного численним, і приготував Ти один корінь понад інших, і розсіяв Твого одинокого між багатьма? 29І потоптали ті, що протистояли Твоїм завітам, також і тих, що вірили у Твої завіти. 30І якщо Ти, ненавидячи, зненавидів Твій народ, вони мають бути покарані Твоїми руками.
31І сталося, коли я сказав ці слова, то до мене був посланий ангел, який раніше приходив до мене минулої ночі, 32і сказав мені: Послухай мене, і я тебе навчу, і будь уважний до мене, і я тобі додам. 33Я ж сказав: Говори, Господи мій! І він сказав мені: Чи ти дуже переляканий розумом за Ізраїля? Або чи ти полюбив його більше за Того, Хто створив його? 34І я сказав: Ні, Господи, але боліючи, заговорив я, бо мене болять мої нирки кожної години, коли шукаю зрозуміти стежки Всевишнього і дослідити частину Його суду. 35І він сказав мені: Не можеш. І я сказав: Чому, Господи, або навіщо я народився, або чому лоно моєї матері не стало мені гробом, щоб я не бачив болю Якова і знесилення роду Ізраїля? 36І він сказав мені: Почисли мені тих, що ще не прийшли, і збери мені розсіяні краплі, і зеленими зроби мені сухі квіти, 37відкрий мені замкнені кімнати і виведи мені замкнені в них вітри, або покажи мені образ слова, і тоді я тобі покажу той труд, який просиш бачити. 38І сказав я: Владико Господи! Хто ж є той, хто може це знати, хіба що Той, Хто не має оселі з людьми? 39Я ж — безумний, і як зможу заговорити про те, що ти мене запитав? 40І він сказав мені: Як не можеш чинити одне із цих, що сказане, так не зможеш знайти «Мого суду, або кінець любові, яку Я обіцяв Моєму народові».
41І я сказав: Але ось, Господи, Ти є над тими, що є в кінці, і що зроблять ті, що є переді мною, або ми, або ті, що після нас? 42І Він сказав мені: Прирівняю Мій суд до вінця; як ти не спізнюєшся відносно останніх, так і відносно попередніх ти не в поспіху. 43І я відповів, і сказав: Чи не зміг Ти створити тих, що були зроблені, і тих, що є, і тих, що будуть, разом, і швидше показати Твій суд? 44І Він мені відповів, кажучи: Не може поспішати творіння понад Творця, а вік тримати разом тих, що в ньому створені. 45І я сказав: Як сказав Ти Твоєму слузі, що оживляючи, оживиш Тобою створене створіння разом? Тож якщо живучи, житимуть разом, і держатиме створіння, то зможе і тепер разом носити присутніх. 46І Він сказав мені: Запитай лоно жінки і скажеш йому: Якщо народиш десятьох, то чому в часі? Отже, попроси його, щоб дало десять разом. 47І я сказав: Бо не зможе, але лишень у часі. 48І Він сказав мені: І Я дав лоно землі тим, що посіяні на ній у часі. 49Бо як дитину не родить та, що вже зістарилася, так Я вирішив і про Мною створений вік.
50І я запитав, і сказав: Оскільки Ти вже дав мені дорогу, говоритиму перед Тобою. Чи наша матір, про яку Ти мені сказав, ще є молода, чи вже наближається до старості? 51І Він мені відповів, і сказав: Запитай ту, що родить, і тобі скаже. 52Бо скажеш їй: Чому ті, яких ти тепер породила, не є подібні до тих, що були раніше, але менші ростом? 53І скаже тобі вона сама: Інші є тими, що народилися в молодості сили, а інші, які народилися в часі старості, коли знемагає лоно. 54Отже, призадумайся і ти, що менші ростом є ви понад тих, що перед вами, 55і ті, що після вас, менші, ніж ви, як плід вже старіючого створіння і сили молодості, що минула. І я сказав: Благаю, Господи, якщо я знайшов милість перед Твоїми очима, покажи Твоєму слузі, через кого відвідуєш Твоє створіння.
