1Йосафат, цар Юди, у мирі повернувся до свого дому, в Єрусалим. 2А йому назустріч вийшов Ію, син Ананія, пророк, і сказав йому: Царю Йосафате, чи ти допомагаєш грішному, чи дружиш з тим, кого ненавидить Господь? Через це на тобі був гнів від Господа. 3Але в тобі знайшлися добрі діла, бо ти знищив священні гаї із землі Юди і спрямував своє серце, щоб шукати Господа.
4І Йосафат поселився в Єрусалимі, і знову вийшов до людей з Вирсавії аж до гори Єфрема, і повернув їх до Господа, Бога їхніх батьків. 5І він поставив суддів в усіх укріплених містах Юди, у кожному місті, 6і сказав суддям: Глядіть, що ви робите, бо не для людини ви звершуєте суд, але для Господа, і з вами слова суду! 7Тепер же нехай на вас буде Господній страх, пильнуйте і звершуйте суд, бо немає в Господа, нашого Бога, беззаконня, щоб зважати на обличчя, чи брати хабарі!
8Але і в Єрусалимі Йосафат поставив священиків, левітів і патріархів Ізраїля на Господній суд і щоб судити тих, хто живе в Єрусалимі. 9Він наказав їм, наставляючи: Так чинитимете в Господньому страху, у правді та від усього серця. 10Кожна людина з ваших братів, котрі живуть в їхніх містах, яка прийде до вас і принесе судову справу стосовно кровопролиття, стосовно припису і заповіді, або постанову чи судове рішення, і ви вирішуватимете для них, і вони не грішитимуть Господу, і не буде гніву на вас і на ваших братах. Так чинитимете, і не грішитимете! 11І ось священик, володар Амарія, над вами на всяке Господнє слово і Завдій, син Ізмаїла, володар над домом Юди, на всяке слово царя, писарі й левіти перед вами. Кріпіться і чиніть, і Господь буде з добрим!
