Филистимці ж зібралися до своїх таборів на війну, прийшли до Сокхота юдейського і отаборилися між Сокхотом і між Азикою в Ефермемі. А Саул і мужі Ізраїля зібралися й отаборилися в долині. Вони стали до бою напроти филистимців. Филистимці стояли на горі по одну сторону, а Ізраїль — на горі по іншу сторону, а між ними — долина. З табору филистимців вийшов сильний чоловік, ім’я його — Голіаф з Ґета, його зріст — чотири лікті й долоня. На його голові був шолом, і він був одягнений в лускоподібний панцир, а вага його панцира — п’ять тисяч сиклів міді та заліза. Мідні надколінки — на його ногах і мідний щит — поміж його плечима. Держак його списа, наче ткацький вал, а важив його спис шістдесят сиклів заліза. І той, хто носив його зброю, ішов перед ним.
Він став і закричав до ізраїльського табору, гукаючи їм: Для чого вийдете, щоб стати до бою напроти нас? Хіба я не є филистимцем, а ви — євреями Саула! Виберіть собі мужа, і нехай спуститься до мене, і якщо спроможеться зі мною воювати, і якщо поб’є мене, то ми будемо вам рабами, якщо ж я подолаю і поб’ю його, то ви будете нам рабами і служитимете нам! Ось я сьогодні, у цей день, — сказав филистимець, — зганьбив ізраїльський табір, дайте мені мужа, і боротимемось обидва!
Коли Саул і весь Ізраїль почули ці слова филистимця, то жахнулися і сильно перелякалися. І Давид промовив до Саула: Хай не занепадає серце мого володаря в ньому. Твій слуга піде і воюватиме із цим филистимцем! Та Саул промовив до Давида: Не зможеш виступити проти филистимця, щоб з ним воювати, бо ти є хлопчина, а він — військовий муж від своєї молодості! А Давид сказав Саулові: Твій раб пас стадо своєму батькові, і коли приходив лев чи ведмедиця і хапали з отари овечку, то я слідував за ним, і побивав його, і виривав з його пащі! Якщо ж він нападав на мене, то я хапав його за горло, бив і вбивав його. Твій раб побивав ведмедя чи лева, і необрізаний филистимець буде як один з них! Чи ж не піду і не поб’ю його, — і зніму сьогодні ганьбу з Ізраїля? Адже хто цей необрізаний, який ганьбить табір живого Бога! Господь, Який вирвав мене з лап лева і з лап ведмедиці, Він вирве мене і з руки цього необрізаного филистимця! Тоді Саул сказав Давидові: Іди, і нехай з тобою буде Господь!
І одягнув Саул Давида у вовняний одяг і мідний шолом довкола його голови, і підперезав Давида своїм мечем по своєму одязі. А той пройшовся раз і два, і змучився. І Давид промовив до Саула: Не можу в ньому ходити, бо я не звик! І знімають усе це з нього. А він узяв свою палицю у свою руку, і вибрав собі п’ять гладких камінців з потічка, і поклав їх у пастушу торбу, що була в нього для складання, і свою пращу взяв у свою руку, і підійшов до чоловіка-филистимця.
Голіаф побачив Давида та зневажливо віднісся до нього, бо він був хлопчиною, і він був рижий з гарними очима. І филистимець звернувся до Давида: Хіба я є наче пес, що ти йдеш проти мене з палицею і камінням? А Давид сказав: Ні, але гірше за пса! І филистимець прокляв Давида своїми богами. І сказав филистимець Давидові: Давай, до мене, і дам твоє тіло небесним птахам та звірам землі! А Давид промовив до филистимця: Ти йдеш на мене з мечем, зі списом і зі щитом, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота, Бога, наставника Ізраїля, Якого ти сьогодні зганьбив! І Господь сьогодні видасть тебе в мою руку, я вб’ю тебе і зніму твою голову з тебе, і дам твій труп і трупи табору филистимців у цей день небесним птахам і звірам землі, і вся земля пізнає, що є Бог в Ізраїлі! І пізнає весь цей збір, що не мечем і не списом спасає Господь! Адже це війна Господа, тож Господь видасть вас у наші руки!
І піднявся филистимець, і пішов назустріч Давидові. А Давид простягнув свою руку до торби і взяв звідти один камінь, змахнув пращею і уразив филистимця в його чоло, — камінь пройшов через шолом в його чоло, — і той упав на землю долілиць. А Давид підбіг, став над ним, узяв його меч і вбив його, та й відтяв його голову.
Коли филистимці побачили, що їхній силач помер, то кинулися втікати. А мужі Ізраїля і Юди піднялися, закричали і погналися за ними аж до входу в Ґет, до брами Аскалона, і поранені филистимці полягли в дорозі до брам Ґета і Аккарона. А тоді ізраїльські мужі, які звернули вбік за филистимцями, повернулися і потоптали їхні табори. Давид узяв голову филистимця і приніс її в Єрусалим, а його зброю він поклав у своєму житлі.