1І промовив Господь до Самуїла: Тож доки ти плакатимеш над Саулом? Я знехтував ним, щоб він не царював над Ізраїлем! Наповни твій ріг олією! Іди, Я пошлю тебе до Єссея аж до Вифлеєму, бо Я побачив між його синами Собі одного, щоб царював. 2А Самуїл відповів: Як я піду? — почує Саул, то він вб’є мене! Та Господь сказав: Візьми телицю з рогатої худоби у твою руку і скажеш: Іду принести жертву Господу. 3А на жертву покличеш Єссея, і Я об’явлю тобі, що вчиниш, і помажеш того, на кого тобі вкажу! 4І вчинив Самуїл усе, що йому сказав Господь, і прийшов до Вифлеєму. І жахнулися старійшини міста зустріччю з ним, і сказали: Мир входу твоєму, видючий! 5І він відповів: Мир! Приходжу принести жертву для Господа, освятіться і розвеселіться сьогодні зі мною! Він освятив Єссея та його синів і покликав їх на жертву.
6І сталося, коли входили вони, він побачив Еліява і сказав: Дійсно перед Господом його помазаник! 7Та Господь сказав Самуїлові: Не зважай на його вигляд, ні на його величну поставу, бо Я ним знехтував, тому що Бог не дивиться так, як дивиться людина. Адже людина дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце!
8Наступним Єссей покликав Амінадава, і він прийшов перед обличчя Самуїла. Та він сказав: І цього Господь не вибрав. 9І привів Єссей Саму, та сказав: І цього Господь не вибрав. 10І Єссей провів своїх сімох синів перед Самуїлом. Та Самуїл сказав: Жодного із цих Господь не вибрав. 11І Самуїл запитав Єссея: Чи немає в тебе більше дітей? А той сказав: Ось ще найменший пасе стадо! І сказав Самуїл Єссеєві: Пошли і візьми його, бо не матимемо спочинку, аж доки він не прийде! 12Тож він послав і привів його. А цей рижий з гарними очима і добрий в очах Господа. І промовив Господь до Самуїла: Встань і помаж Давида, бо він є добрим! 13І Самуїл взяв ріг олії, і помазав його серед його братів, і Господній Дух перебував над Давидом від того дня й надалі. А Самуїл піднявся і пішов до Арматаїма.
14А від Саула Господній Дух відійшов, і на нього давив поганий дух від Господа. 15І слуги Саула звернулися до нього: Ось поганий дух від Господа на тебе давить. 16Хай твої раби, які перед тобою, переговорять і хай пошукають нашому володареві того, хто обізнаний з гуслами, і буде грати, — він гратиме на своїх гуслах, коли на тобі буде поганий дух, і тобі стане добре, і тебе заспокоїть. 17І Саул сказав до своїх слуг: Пошукайте мені того, хто добре грає, і приведете його до мене! 18А один із його слуг відповів, кажучи: Ось я побачив сина Єссея, вифлеємця, — він знає гусла, чоловік розумний, військовий чоловік і мудрий словом. Та й на вигляд чоловік той гарний, і Господь з ним.
19Тоді Саул послав послів до Єссея, кажучи: Пришли до мене твого сина Давида, який біля твого стада! 20І Єссей взяв ґомор хліба, міх вина і одне козеня з кіз, і послав Саулові через свого сина Давида. 21Тож Давид прибув до Саула і постав перед ним. І він його дуже полюбив, і той став у нього зброєносцем. 22І послав Саул до Єссея, переказуючи: Нехай стане Давид переді мною, бо знайшов милість у моїх очах! 23І бувало, коли поганий дух находив на Саула, то Давид брав гусла і грав своєю рукою, і Саул заспокоювався, йому ставало добре, і поганий дух відступав від нього.
