1Я ввійшов до мого саду, моя сестро, моя наречена, я зібрав мою смирну з моїми ароматами, я з’їв мій хліб з моїм медом, я випив моє вино з моїм молоком. Їжте, друзі, пийте і впивайтеся, брати!
2Я сплю, та моє серце чує. Голос мого коханого стукає у двері: Відкрий мені, моя сестро, моя подруга, моя голубка, моя досконала, бо моя голова покрита росою і моє волосся — краплями ночі! 3Я скинула свій верхній одяг, як його вдягатиму? Я помила свої ноги, як їх забрудню? 4Мій коханий простягнув свою руку крізь отвір, і моє нутро затріпотіло до нього. 5Я встала, щоб відкрити моєму коханому, мої руки капали смирною, мої пальці — добірну смирну на ручки замка. 6Я відкрила моєму коханому, та мій коханий пішов! Моя душа вийшла, коли він говорив, я його шукала, та його не знайшла, я закликала до нього, та він мене не почув. 7Мене спіткали вартові, які обходили місто, мене побили, мене поранили, вартові мурів забрали в мене мою накидку.
8Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, якщо знайдете мого коханого, що йому сповістите? Що я зранена любов’ю.
9Чим твій коханий інший від коханого, красуне між жінками, чим твій коханий інший від коханого, що ти нас так благала?
10Мій коханий — білий і рудий, вибраний з-поміж десятьох тисяч. 11Його голова — золота і чисте золото, його волосся — кучеряве, чорне, наче в крука, 12його очі, як у голуба при водяних ставках, вимиті в молоці, які сидять біля водяних ставків, 13його щоки, наче посудини з ароматами, що видають запашність, його губи — лілеї, що капають добірну смирну, 14його руки — карбовані, золоті, повні, тарсійські, його живіт — слонова таблиця на камені сапфіра, 15його ноги — мармурові стовпи, закріплені на золотих основах, його вигляд, як Лівану, вибраний, як кедри, 16його горло — солодкість і повністю пожадане. Це — мій коханий, і це — мій друг, дочки Єрусалима!
