1Симон, син Онія, великий священик, який у своєму житті відремонтував дім, — і у свої дні він скріпив храм. 2І ним засновано висоту двору, високе укріплення огорожі храму. 3У його дні висічено став для води, — озеро, наче море обводом. 4Він дбав за свій народ, щоб не впав, і укріпив місто в облозі. 5Як прославлений був він посеред храму, при виході з дому завіси! 6Як рання зірка посеред хмари, як повня місяця в дні свята, 7як сонце, що світить на храм Всевишнього, як лук, що світить у хмарах слави, 8як цвіт троянд у нові дні, як лілея біля джерела води, як ліванська гілка в дні жнив, 9як вогонь і ладан у кадильниці, як золотий посуд, повністю кований, прикрашений усяким дорогоцінним каменем, 10як оливкове дерево, що видає плоди, і як кипарис, що піднявся до хмар.
11Коли він брав одяг слави і вдягався в повноту хвали, коли підходив до святого жертовника, він прославив одяг освячення. 12Коли ж приймав частини з рук священика, і він стояв при вогнищі жертовника, довкола нього — вінець братів, як кедрові галузки в Лівані, і оточили його, як стебло пальм, 13і всі сини Аарона в їхній славі, та Господній принос в їхніх руках перед усім збором Ізраїля, 14і завершення служінь на вівтарях, щоб прикрасити принос Всевишнього Вседержителя, 15він простягнув свою руку до жертви виливання і вилив з крові винограду, вилив на основи жертовника запах запашності Всевишньому Цареві всього.
16Тоді закричали сини Аарона, видали звук кованими трубами, дали почути великий звук на згадку перед Всевишнім. 17Тоді весь народ враз поспішив і припав долілиць до землі, щоб поклонилися Господу, їхньому Вседержителеві, Всевишньому Богові. 18І співаки видали хвалу своїми голосами, великими звуками приносили насолоду співом. 19І народ помолився до Господа Всевишнього молитвою перед Всевишнім, аж доки не закінчено Господнє святкування і не виповнили його службу. 20Тоді, зійшовши, він підняв свої руки над усім збором синів Ізраїля, щоби дати Господнє благословення зі своїх губ і похвалитися Його Іменем. 21І повторили поклоніння, щоб одержати благословення від Всевишнього.
22І тепер поблагословіть Бога всіх, що робить велике всьому, що підносить наші дні від лона і чинить з нами за Своїм милосердям. 23Нехай дасть нам веселість серця і нехай буде мир у наші дні в Ізраїлі на дні віку. 24Нехай буде нам ввірене Його милосердя і в наші дні нехай нас визволить. 25Двома народами знехтувала моя душа, і третій не є народом. 26Ті, що сидять на горах Самарії та Филистії, і безумний народ, що живе в Сікімі.
27Напоумлення розуму і пізнання написав у цій книзі Ісус, син Сираха, Елеазар-єрусалимець, який видав мудрість зі свого серця. 28Блаженний той, хто за цим житиме, і хто це покладе у своєму серці, буде мудрий. 29Бо якщо це зробиш, на все будеш спроможний, бо Господній страх — його слід, і Він дав мудрість побожним. Благословенний Господь навіки. Нехай так буде, нехай так буде.
