1Хто чинить милосердя, позичає ближньому, і хто укріпляється своєю рукою, держить заповіді. 2Позичай ближньому в час його потреби і знову віддай ближньому на час. 3Потверди слово і будь вірний з ним, і в усякий час знайдеш твою потребу. 4Численні вважали позичку як знахідку і завдали труд тим, що їм допомогли. 5Доки не візьме, цілуватиме його руки і згладить голос про маєток ближнього. А в час віддачі тягнутиме час, промовлятиме сумні слова і звинувачуватиме час. 6Якщо буде в силі, ледве принесе половину, і він вважає це за знахідку. Якщо ж ні, він його позбавив його благ, і даром придбав його за ворога. Він йому віддасть клятви і обмови, і замість слави віддасть йому безчестя. 7Численні відвернулися від доброчинності не через лукавство, а вони побоялися даром залишитися без маєтку.
8Лише довго терплячи над пригніченим і в милостині його не відкинеш. 9Задля заповіді заступися за бідного і через його бідноту не відвернеш його порожнім. 10Згуби срібло задля брата і друга, і хай не ржавіє під каменем на згубу. 11Поклади твій скарб за заповідями Всевишнього, і кориснішим тобі буде більше, ніж золото. 12Замкни милостиню у твоїх кімнатах, і нехай вона тебе вибере з усякого озлоблення. 13Більше від сильного щита і більше від тяжкого списа воюватиме за тебе проти ворога.
14Добрий чоловік заручиться за ближнього, і хто втратив сором, його залишить. 15Не забудь милість того, що ручається, бо він дав свою душу за тебе. 16Грішник відкине добродійства поручителя, і невдячний у розумі залишить того, хто визволив. 17Порука знищила багатьох тих, що добре малися, і зрушила їх, як хвилі моря. 18Вона відселила сильних мужів, і вони заблукали в чужих народах. 19Грішник упаде в запоруку, і хто женеться за користю із чужої праці, упаде в суд. 20Заступися за ближнього по твоїй силі та вважай на себе, щоб ти не впав.
21Початок життя — вода і хліб, одяг і дім, що покриває сором. 22Кращим є життя бідного під покриттям з дощок, аніж славна їжа в чужих. 23Тішся малим і великим, і не почуєш погорду переселення. 24Погане життя ходити з хати до хати, і куди переселишся, не відкриєш уст. 25Поставиш гостину і напоїш без подяки, і до цього почуєш гірке: 26Прийди, чужинець, приготуй стіл, і якщо є щось у твоїй руці, нагодуй мене. 27Вийди, приходьку, від обличчя слави, до мене приходить жити брат, потребує хати. 28Це тяжке для людини, що має розум, кара переселення і зневага того, хто позичає.
