Похвала мудрості
1Мудрість вихвалятиме свою душу і похвалиться посеред свого народу. 2У зборі Всевишнього відкриє свої уста і похвалиться перед Його силою: 3Я вийшла від уст Всевишнього і покрила землю, як імла. 4Я поселилася на висотах, і мій престол — у стовпі хмари. 5Я сама обійшла круг неба, і я блукала в глибині безодні. 6Я була у хвилях моря, у всій землі, на кожному народі та людях. 7Після цього всього я відшукала спочинок і поселюся в його спадку. 8Тоді мені заповів Творець усього, і Той, Хто мене створив, дав спочити моєму шатрові й сказав: Поселися в роду Якова та отримай спадок в Ізраїлі. 9Перед віком від початку Він мене створив, і аж до віку не пропаду. 10Я служила перед Ним у святому шатрі, і так я скріпилася в Сіоні. 11Так само в улюбленому місті Він дав мені спочинок, і моя влада — в Єрусалимі. 12І я закоренилася в прославленому народі, мій спадок — в Господній частці. 13Як кедр я піднялася в Лівані, як кипарис в горах Аермона. 14Як пальма я піднялася в Енґадах і як саджанці рози в Єрихоні, як гарне оливкове дерево на рівнині, і я піднялася як дерево. 15Як цинамон і пахучий дрік, і як добірна смирна я видала запашність, як ароматна смола, онікс і миро, — наче подих ладану в шатрі. 16Я простягнула мої галузки, як дуб, а мої галузки — галузки слави та милості. 17Я виростила милість, як виноградник, і мій цвіт — плід слави і багатства. 18Я — матір доброї любові, страху, пізнання і побожності надії, даю ж усім моїм дітям вічні дари, тим, на кого Він вказав. 19Прийдіть до мене, ви, що мене жадаєте, і насититеся моїми плодами. 20Бо моя пам’ять солодша за мед, і мій спадок понад вощину з медом. 21Хто мене їсть, ще зголодніє, і хто мене п’є, ще матиме спрагу. 22Хто мене слухає, не засоромиться, і хто працює, у мені не згрішить.
23Це все — книга завіту Бога Всевишнього, закон, який нам заповів Мойсей, спадок зборам Якова. 24Не витрачайте сили в Господі, а пристаньте до Нього, щоб Він вас скріпив. Господь Вседержитель є одинокий Бог, і немає ще спасителя, за винятком Нього. 25Що наповняє мудрістю, як Фісон і як Тигр у дні нових плодів, 26що наповняє розум, як Євфрат і як Йордан у дні жнив, 27який видає настанови, як світло, як Ґіон у дні збирання винограду. 28Перший не закінчив її пізнавати, так і останній її не дослідив. 29Адже її роздумування наповнилося більше, ніж море, а її рада — більше, ніж велика безодня.
30І я вийшла, як копанка з ріки і як носій води до раю. 31Я сказала: Напою мій сад і напою мій город. І ось, мені копанка стала рікою, а моя ріка стала морем. 32Ще просвічу, як ранок напоумлення, і явним їх зроблю аж до далекої віддалі. 33Ще проллю навчання, як пророцтво, і залишу його на вічні роди. 34Бачите, що не для себе однієї я трудилася, але для всіх, що її шукають.
