Мудр. Іс. Сираха 20

₁Є картання, яке не є гарне, і є мовчання, і воно розумне. ₂Так що краще картати, ніж гніватися, ₃і хто визнається, захиститься від вини. ₄Пожадання євнуха — знеславити дівчину, — такий і той, хто силою чинить суди. ₅Є, хто мовчить, що є мудрий, і є зненавиджений від великого говоріння. ₆Є, хто мовчить, бо не має відповіді, і є, хто мовчить, що знає час. ₇Мудра людина мовчатиме до часу, а балакун і безумний переходить час. ₈Хто множить слово, — стане огидним, і хто бере владу, — буде зненавиджений. Як добре, щоб настановлений виказував покаяння. Бо так уникне добровільного гріха.

₉Є, що щастить людині в поганому, і є здобуток на страту. ₁₀Є дар, який тобі не принесе користі, і є дар, віддача якого подвійна. ₁₁Є пониження через славу, і є, хто з пониження підняв голову. ₁₂Є, хто купує багато за мало і віддає за нього всемеро. ₁₃Мудрий словами зробить себе любим, а милості безумних будуть вилиті. ₁₄Дар безумного не принесе тобі користі, подібно ж і тому, хто заздрить, у його скруті. Бо його очі щоб узяти за один дар численні. ₁₅Він мало дасть, та багато докорятиме, і відкриє свої уста як проповідник. Сьогодні позичає, а завтра вимагатиме — такий чоловік зненавиджений. ₁₆Безумний скаже: Немає в мене друга, і немає милості за мої добрі вчинки. ₁₇Ті, що їдять його хліб, погані язиком, хто і скільки разів його висміє? Бо не сприйняв правильно мати і подібно не мати йому без шкоди.

₁₈Краще поковзнутися на долівці, ніж язиком, так поспішно прийде падіння поганих. ₁₉Неласкава людина — байка не в часі, постійно буде в не напоумлених устах. ₂₀З уст дурного буде відкинена притча, бо не скаже її в її часі.

₂₁Є такий, хто стриманий від гріха нуждою, і коли він спочине, не буде потурбований. ₂₂Є, хто губить свою душу через сором, і через обличчя безумного знищить її. ₂₃Є, хто через сором обіцяє другові, і даром придбав собі ворога.

₂₄Брехня — поганий порок у людини, він постійно буде в устах не напоумлених. ₂₅Краще злодій, аніж той, хто постійно бреше, а обидва успадкують згубу. ₂₆Звичай брехливої людини — безчестя, і її сором постійно з нею.

₂₇Мудрий в нечисленних себе виведе, і розумний чоловік догодить вельможам. ₂₈Хто працює на землі, піднесе свою копицю, і хто догоджує вельможам, надолужить за неправедність. ₂₉Подарунки і дари заліплюють очі мудрих і відвертають картання, як намордник на устах. ₃₀Схована мудрість і невиявлений скарб, яка користь в обох? ₃₁Кращий чоловік, що приховує свою дурноту, ніж чоловік, що ховає свою мудрість. 32 Краща стійка терпеливість у пошуках Господа, ніж безвладний проводир власного життя.