1Той, хто живе навіки, створив усе загалом. 2Один Господь виправдається. І немає іншого, за винятком Нього. 3Той, хто провадить світом долонею Своєї руки, і все слухняне Його волі. Бо Він — цар усього у Своїй силі, що в них відділяє святе від гидот. 4Він не дозволив нікому сповістити Свої діла. І хто дослідить Його величі? 5Хто почислить силу Його величності? І хто продовжуватиме розповідати про Його милосердя? 6Не можна зменшити ані додати, і не можна дослідити дивовижні Господні діла. 7Коли людина скінчить, тоді починає. І коли перестане, тоді буде непевною.
8Що є людина і яка її користь? Яке її добро і яке її зло? 9Кількість днів людини — найбільше сто років, спання кожного в усьому без думки. 10Як крапля морської води і зернина піску, такими малими є роки в днях віку. 11Через це Господь був довготерпеливим над ними і вилив над ними Своє милосердя. 12Він побачив і пізнав їхнє знищення, бо воно погане. Через це Він помножив Своє прощення. 13Милосердя людини — на його ближньому, а милосердя Господнє — на всякому тілі, картаючи, наставляючи, навчаючи і повертаючи, як пастир, своє стадо. 14Він милує тих, що приймають напоумлення, і тих, що дбають про Його суди.
15Дитино, не дай заплямуватися в добрі та в усякому даруванні хай не буде болючих слів. 16Хіба не спека стримує росу? Так краще слово, ніж дар. 17Чи не ось слово краще за дар? І обидва — у ласкавої людини. 18Безумний немилосердно зневажає, і дар заздрісного топить очі.
19Скоріше, ніж говорити, навчися, і перед недугою лікуйся. 20Перед судом досліди себе самого, і в годині відвідин знайдеш прощення. 21Скоріше, ніж ти занедужаєш, упокорся, і в час гріхів викажи навернення. 22Не дай перешкодити, щоб віддати в належний час молитву, і не залиши виправдання аж до смерті. 23Раніше, ніж помолитися, приготуй себе і не будь, як чоловік, що випробовує Господа. 24Згадай гнів у день смерті й час помсти у відверненні обличчя. 25Згадай час голоду в часі повноти, бідноту і нужду в днях багатства. 26Від ранку аж до вечора змінюється час, і все є швидким перед Господом.
27Мудра людина в усьому буде побожною і в днях гріхів оберігатиметься проступку. 28Кожний, хто розумний, пізнав мудрість і дасть прославляння тому, що її знайшов. 29Розумні в словах, і самі стали мудрими та видали докладні притчі. Краще сміливість до одного володаря, ніж мертвим серцем протиставлятися мертвому.
Володіння душі
30Не ходи за твоїми пожаданнями і бережися від твоїх пожадань. 31Якщо придбаєш твоїй душі миле пожаданню, то воно зробить тебе посміховиськом для твоїх ворогів. 32Не веселися численною їжею, не прив’язуйся до її ради. 33Не стань бідним через бенкетування за позики, коли в самого немає нічого в гаманці. Бо будеш чинити засідку проти власного життя.
