1Дитино, не бажай безлічі некорисного і не радій безбожними синами. 2Коли помножаться, не веселися ними, якщо немає з ними Господнього страху. 3Не довіряй себе їхньому життю і не приставай до їхньої кількості. Бо застогнеш від невчасного плачу і раптово пізнаєш їхній кінець. Бо краще один, аніж тисячі, краще померти бездітним, аніж мати безбожних дітей. 4Адже від одного розумного заселиться місто, а беззаконне плем’я буде спустошене.
5Багато такого побачило моє око, і сильніше від цього почуло моє вухо. 6У зборі грішних загориться вогонь, і в невірному народі розгорівся гнів. 7Його не впрохали за давніх велетнів, які відступили своєю силою. 8Він не пощадив околиці Лота, якими знехтував через їхню гордість. 9Він не помилував народ погибелі, що був забраний у своїх гріхах. Це все Він зробив твердосердим народам, і Його не впрохали безліч Його святих. 10І так шістсот тисяч піших, що зібралися в їхньому твердосерді. Як Він бичує, Він милосердиться, як Він б’є, Він виліковує, Господь зберіг у ласкавості та напоумленні.
11І якщо буде один упертий, дивно це, якщо невинним буде. Адже в Нього — милосердя і гнів, Він сильний прощати і проливати гнів. 12За його великим милосердям таке і Його картання. Він судить людину за її ділами. 13Грішник не втече з викраденим, і терпеливість побожного не буде даремна. 14Він зробить місце для будь-якої милостині, кожний знайде за своїми ділами. 15Господь твердим учинив фараона, щоб він Його не знав, аби були пізнані його діла, що під небом. 16Усьому творінню явне Його милосердя, і Він Адамові розділив своє світло і темряву.
17Не говори: Сховаюся від Господа, і вгорі хто мене згадає? Між численним народом не буду знаний, бо що таке моя душа в незліченності творіння? 18Ось небо і небо небес, безодня і земля в Його відвідинах захитаються. Весь світ, що був, і є в Його волі. 19Разом гори і основи землі, коли Він на них погляне, потрясуться тремтінням. 20І над ними не роздумуватиме серце, і Його дороги хто розгадає? 21І це — буря, яку людина не побачить, а безліч Його діл сховане. 22Хто сповістить діла праведності? Чи хто стерпить? Бо завіт далеко. І перевірка всього в кінці. 23Хто понижується серцем, роздумує про це, нерозумна ж людина і та, що заблукала, роздумує про марне.
24Послухай мене, дитино, навчишся розуміння і сприйми мої слова твоїм серцем. 25Мірилом виявлю напоумлення і докладно сповіщу розуміння.
26У Господньому суді Його діла від початку, і від їх створення Він розділив їхні частки. 27Він прикрасив навіки Свої діла і Свої почини на їхні роди. Вони не голодували, не трудилися і не відпали від своїх діл. 28Кожний не образив свого ближнього, і аж до віку вони не будуть неслухняними Його слову. 29І після цього Господь поглянув на землю і наповнив її Своїми благами. 30Душа всякої тварини покрила її обличчя, і до неї їх поворот.