1Мудрий суддя напоумить свій народ, і володіння розумного буде справним. 2Як суддя народу, так і його слуги, і як володар міста, так усі його мешканці. 3Не напоумлений цар нищить свій народ, і місто замешкується через розум сильних. 4У Господній руці влада землі, і підносить у часі над нею потрібного. 5У Господній руці — добра дорога чоловіка, і на обличчя книжника Він покладе Свою славу.
6Не злися на ближнього всілякою неправедністю і не чини нічого досадливими ділами. 7Гордість зненавиджена перед Господом і людьми, і в обох погана неправедність. 8Царство переводиться від народу до народу через неправедність, досади і маєток. Бо ж немає нічого більш беззаконного, ніж любитель грошей. Бо цей і на свою душу згубне чинить. 9Чому виноситься земля і попіл? Бо поки живе, він викинув свої нутрощі. 10Як довга хвороба, лікар вирізує. І цар є сьогодні, і завтра помре. 11Бо коли помре чоловік, успадкують гади, звірі та черв’яки.
12Початок гордості чоловіка — відступити від Господа, і від Того, що його створив, відступило його серце. 13Бо початок гордості — гріх, і хто його тримає, проллє гидоту. Через це Господь прославився карами і знищив їх до кінця. 14Господь знищив престоли володарів, і замість них посадив лагідних. 15Господь виполов коріння народів і замість них посадив смиренних. 16Господь знищив країни народів і вигубив їх аж до основ землі. 17Він забрав з них людей, знищив їх і усунув їхню пам’ять із землі. 18Гордість не створено для людей, і гнів люті для народжених від жінок.
19Яке чесне насіння? Насіння людини. Яке чесне насіння? Ті, що бояться Господа. Яке нечесне насіння? Насіння людини. Яке нечесне насіння? Ті, що порушують заповіді. 20Їхній володар — в честі серед братів, і ті, що бояться Господа, у Його очах. 21Господній страх — початок сприймання, а ствердіння і гордість — початок відкидання. 22Приходько, чужинець і бідний, їхня похвала — страх Господній. 23Неправедно не шанувати розумного бідного, і не годиться прославляти грішного чоловіка. 24Володар, суддя і сильний прославляться, і немає в них когось більшого від того, що боїться Господа. 25Мудрому рабові служитимуть вільні, і розумний чоловік не нарікатиме.
26Не мудруй, щоби чинити твоє діло, і не прославляйся в час твоєї біди. 27Кращий, хто працює і повністю все виконує, ніж хто ходить, прославляючись, і лишається без хлібів. 28Дитино, прославляй твою душу в лагідності й дай їй честь за її гідністю. 29Хто виправдає того, хто грішить проти його душі? І хто прославить того, що зневажає своє життя? 30Бідний прославляється через свою розумність, і багатий прославляється через своє багатство. 31Хто прославляється в бідноті, і скільки більше в багатстві? І хто не славний в багатстві, наскільки більше в бідноті?
