Псалмів 67

₁На закінчення. Пісня-псалом Давида.

₂Нехай підніметься Бог, і хай розсіються Його вороги, — хай втечуть від Його обличчя ненависники Його.

₃Як зникає дим, так хай зникнуть вони; як віск плавиться від полум’я вогню, так хай пропадуть грішники від обличчя Божого.

₄А праведні хай радіють, хай веселяться перед Богом, хай сповняться радістю.

₅Співайте Богові, співайте Його Імені. Зробіть дорогу Тому, Хто піднявся на заході, — Господь Його Ім’я, — тож радійте перед Ним. Хай стривожаться в Його присутності:

₆Він — батько сиріт і суддя вдів, — Бог на Своєму святому місці.

₇Бог оселяє самотніх у домі, відважно звільняючи закованих, як і непокірливих, що перебувають у гробах.

₈Боже, коли Ти йшов перед Своїм народом, коли Ти проходив пустелею,

₉то земля тряслася і з неба крапало від присутності Бога Сінаю, від присутності Бога Ізраїля.

₁₀Боже, рясний дощ подаруєш Своїй спадщині, — вона знемагала, а Ти її підкріпив.

₁₁Твої істоти живуть у ній, — у Своїй доброті, Боже, Ти потурбувався про бідного.

₁₂Господь дасть слово тим, які з великою силою звіщають добру вістку.

₁₃Цар військ улюбленого також дозволить для окраси дому розділити здобич.

₁₄Якщо перебуватимете серед спадку, матимете крила голубки, покриті сріблом, а її груди — блиском золота.

₁₅Коли Небесний розсіює царів на ній, вони забіліють, як сніг на Селмоні.

₁₆Гора Божа — гора жирна, гора сирна, гора жирна.

₁₇Чому ви, сирні гори, нападаєте на гору, яку вподобав Собі Бог, щоб оселитися на ній? Адже Господь оселиться назавжди.

₁₈Колісниця Божа десятитисячекратна, тисячі радіючих. Господь серед них на Сінаї — у святині.

₁₉Ти піднявся на висоту, полон полонив, прийняв дари від людей, щоб і недовірливі оселилися. Господь Бог — благословенний.

₂₀Благословенний Господь день у день. Бог — Наш Спаситель — нам допоможе.

₂₁Бог наш — Бог спасіння: в Господа Владики — визволення від смерті.

₂₂І Бог розтрощить голови Своїх ворогів, кудлаті тім’я тих, хто ходить у своїх гріхах.

₂₃Сказав Господь: Я поверну з Васана, поверну морськими глибинами,

₂₄аби твоя нога і язик твоїх псів змочилися в крові твоїх ворогів.

₂₅Видимі стали Твої дороги, Боже, — хода мого Бога-царя у святині:

₂₆попереду йшли старші, а за ними — музиканти в оточенні молодих дівчат, які грали на тимпанах.

₂₇На зібраннях благословляйте Господа Бога, ви — з джерел Ізраїля!

₂₈У захопленні там наймолодший Веніамин, правителі Юди та їхні володарі, правителі Завулона, правителі Нефталима.

₂₉Накажи, Боже, Своєю силою, утверди, Боже, те, що вчинив Ти для нас.

₃₀Задля Твого храму в Єрусалимі царі приноситимуть Тобі дари.

₃₁Накажи звірам, що в очереті; стадо биків серед телиць народів; щоб випробувані сріблом не були замкнені. Розпороши народи, що прагнуть війни.

₃₂З Єгипту прийдуть посли, Ефіопія поспішить простягнути свої руки до Бога.

₃₃Царства землі! Співайте Богові — оспівуйте Господа!

₃₄Співайте Богові, що зійшов на небеса небес, на сході. Ось Він подасть Свій голос — могутній голос:

₃₅Віддайте славу Богові, велич Якого — над Ізраїлем, потуга Якого — на хмарах!

₃₆Дивовижний Бог у святих Своїх. Бог Ізраїля дасть силу й міць Своєму народові. Благословенний Бог!