Псалмів 52

₁На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.

₂Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.

₃Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.

₄Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.

₅Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.

₆Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.

₇Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.