1На закінчення. Псалом для синів Корея.
2Послухайте це, усі народи, почуйте всі, які живете у Всесвіті:
3сини землі, сини людські, — як багаті, так і бідні.
4Мої уста промовлятимуть премудрість, і роздуми мого серця — розуміння.
5Своє вухо я зверну на притчі, і мою загадку відкрию на гуслах:
6Чому маю боятися в лиху годину? Беззаконня моєї п’яти оточить мене.
7Ви, що надієтеся на свою силу і хвалитеся численністю свого багатства, знайте:
8брат не визволяє! Чи визволить людина? Він не дасть Богові викупу за себе,
9не заплатить ціну викупу за свою душу.
10Тож потрудився навіки, жити буде до кінця, бо не побачить знищення, хоча побачить мудрих, що помирають:
11безумний і нерозумний разом гинуть; своє багатство вони залишать чужим.
12Їхні могили — це їхні домівки навіки, це їхні житла з роду в рід. Лише свої землі вони назвали своїми іменами.
13Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.
14Такий їхній шлях — спотикання для них, та потім будуть милуватися тим, що в них на вустах.
(Музична пауза).
15Наче овець, їх загнали до аду, смерть їх пасе. А на світанку праведні запанують над ними; їхня підтримка постаріє в аді: [вони були позбавлені своєї слави].
16Проте Бог визволить мою душу з руки аду, коли прийме мене.
(Музична пауза).
17Не тривожся, коли людина стає багатою, коли зростає слава її дому.
18Адже коли вона помре, не забере вона нічого, і слава її з нею не піде,
19бо за її життя благословенною буде її душа, прославлятиме тебе, коли ти їй робитимеш добро.
20Вона піде до роду своїх батьків і аж довіку не бачитиме світла.
21Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.
