1На закінчення. Псалом Давида. 2З великим нетерпінням очікував я Господа, і Він вислухав мене та почув моє благання,
3витягнув мене з ями страждань, з багнистої трясовини, поставив мої ноги на камені та скерував мої кроки,
4нову пісню він вклав у мої уста — пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, і їх охопить страх, і будуть надіятися на Господа.
5Блаженний чоловік, для якого Господнє Ім’я є його надією, який не зважає на марноту і обманливе безглуздя.
6Господи, Боже мій! Ти вчинив багато Своїх чудес, у Твоїх задумах нема такого, хто подібний до Тебе. Я сповіщав і сповіщав про них: вони намножилися — їх безліч.
7Жертви і приношення Ти не схотів, але Ти приготовив мені [тіло]. Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав.
8Тоді я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про мене:
9Боже мій, я забажав виконати Твою волю і Твій закон у глибині мого серця.
10Я благовістив правду на великому зібранні, адже своїм устам не забороню. Господи, Тобі відомо, —
11Твою правду я не заховав у своєму серці: я проголошував Твою правду і Твоє спасіння, я не приховав Твого милосердя і Твоєї правди від великого зібрання.
12Ти ж, Господи, не забери від мене Своїх щедрот. Твоє милосердя і Твоя правда постійно мені допомагали.
13Бо мене оточило зло без кінця і краю, оволоділо мною моє беззаконня, і я не був здатний бачити. Його стало більше, як волосин на моїй голові, тож моє серце покинуло мене.
14Господи, зволь мене визволити. Господи, зглянься, щоб мені допомогти.
15Хай покриються ганьбою й будуть засоромлені разом ті, які зазіхають на мою душу, щоб її забрати; хай відступлять назад і будуть засоромлені ті, котрі бажають мені зла.
16Нехай враз самі зазнають ганьби ті, які кажуть мені: Добре, добре!
17Хай звеселяться й відчують радість у Тобі всі ті, які шукають Тебе, Господи, і ті, котрі люблять Твоє спасіння, нехай кажуть завжди: Будь прославлений, Господи!
18Я ж — бідний і вбогий, та Господь за мене подбає. Ти — мій помічник і мій оборонець. Боже мій, не забарися.
