Псалмів 30

₁На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.

₂Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.

₃Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.

₄Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.

₅Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.

₆У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.

₇Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.

₈Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;

₉Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.

₁₀Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.

₁₁Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.

₁₂Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.

₁₃Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,

₁₄бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.

₁₅Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.

₁₆У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.

₁₇Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.

₁₈Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.

₁₉Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.

₂₀Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!

₂₁Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.

₂₂Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.

₂₃Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.

₂₄Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.

₂₅Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!