1На закінчення. Про ранкове заступництво. Псалом Давида.
2Боже, Боже мій! Вислухай мене. Чому Ти мене покинув? Слова моїх переступів далекі від мого спасіння.
3Боже мій, я волатиму вдень, — Ти не почуєш, вночі — і це для мене не буде безумністю.
4Ти ж, хвало Ізраїля, живеш у святому.
5На Тебе надіялися наші батьки; вони покладали надію, — і Ти їх спас.
6Бо до Тебе кликали — і спаслися; на Тебе надіялися — і не були засоромлені.
7Я ж не людина, а черв’як, — посміховисько в людей і погорда для народу.
8Усі ті, які мене бачили, насміхалися з мене, шепотіли губами і похитували головами:
9він покладав надію на Господа, то нехай його спасе; нехай його визволить, коли він Йому любий!
10Але ж Ти — Той, Хто вивів мене з лона, Ти — надія моя від грудей моєї матері.
11Тобі я був відданий від лона, — від лона моєї матері Ти — мій Бог!
12Не відходь від мене, бо скорбота близько, а помічника немає.
13Багато бичків обступило мене, вигодувані бики оточили мене.
14Вони розкрили на мене свою пащу, наче лев, що хапає і ричить.
15Я розлився, як вода, і всі мої кості розсипалися; наче віск зробилося моє серце, що тане в моєму нутрі.
16Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене.
17Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги.
18[Вони порахували] всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною.
19Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.
20Ти ж, Господи, не віддаляй допомоги [Своєї від мене], будь готовий заступитися за мене.
21Спаси мою душу від меча і мою єдинородну — від собачої лапи.
22Спаси мене з пащі лева і мою смиренність — від рогів однорогів.
23Сповіщу Твоє Ім’я моїм братам, серед церкви оспівуватиму Тебе.
24Ви, що боїтеся Господа, хваліть Його! Усі нащадки Якова, прославте Його! Хай бояться Його всі нащадки Ізраїля!
25Адже Він не погордував і не знехтував молитвою бідного, і не відвернув Свого обличчя від мене, а коли я закликав до Нього, то Він вислухав мене.
26Тобі моя хвала на великому зібранні; я засилатиму свої молитви перед тими, хто Його боїться.
27Будуть їсти убогі й наситяться; будуть хвалити Господа ті, хто Його шукає. Їхні серця житимуть навіки-віків.
28Усі кінці землі згадають і повернуться до Господа; усі сімейства народів поклоняться перед Тобою.
29Адже царство — воно Господнє, і Він панує над народами.
30Наситилися і поклонилися всі багачі землі; перед Ним припадуть усі, які сходять у землю. А моя душа живе для Нього.
31І мої нащадки будуть служити Йому. Про майбутнє покоління сповіститься Господу,
32вони звіщатимуть про Його праведність народові, що має народитися, — бо так встановив Господь.
