Псалмів 2

₁Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?

₂Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.

₃Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.

₄Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.

₅Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.

₆Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,

₇щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

₈Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.

₉Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.

₁₀Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.

₁₁Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.

₁₂Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.