Псалмів 142

₁Псалом Давида, коли його переслідував син.

Господи, почуй мою молитву, прийми моє благання у Своїй правді! Вислухай мене у Своїй праведності!

₂І не вступай у суд зі Своїм рабом, бо перед Тобою не виправдається ніхто з живих.

₃Адже ворог переслідував душу мою, втоптав моє життя в землю, посадив мене в темряві, наче од віку померлих.

₄Ослаб у мені дух мій, стривожилося в мені серце моє.

₅Я згадав давні дні, роздумував про всі Твої вчинки, розмірковував про діла рук Твоїх.

₆Підняв я до Тебе свої руки: моя душа перед Тобою, як спрагла земля.

₇Поспіши вислухати мене, Господи, — мій дух занепав. Не відверни від мене Свого обличчя, аби я не уподібнився до тих, які сходять в могилу.

₈Дай мені вранці відчути Твою милість, бо на Тебе я покладаю надію. Господи, об’яви мені дорогу, якою маю йти, бо до Тебе я спрямував свою душу.

₉Визволи мене від моїх ворогів, Господи, бо я до Тебе прибіг.

₁₀Навчи мене чинити волю Твою, бо Ти — мій Бог. Твій добрий Дух поведе мене праведною землею.

₁₁Господи, задля Твого Імені Ти оживиш мене, у Своїй праведності виведеш із біди мою душу.

₁₂І у Своїй милості Ти вигубиш моїх ворогів, знищиш усіх, які гноблять душу мою, адже я — Твій раб!