Псалмів 139

₁На закінчення. Псалом Давида.

₂Визволи мене, Господи, від поганої людини, визволи мене від безбожного чоловіка:

₃такі задумували неправедне в серці, весь день готувалися воювати.

₄Вони вигострили свій язик, наче гадюки, — зміїна отрута на їхніх устах.

₅Захисти мене, Господи, від руки грішника, визволи мене від неправедних людей, які задумали поставити перепону ногам моїм.

₆Горді наставили на мене капкан і натягнули мотузки, поклали пастки для моїх ніг, на стежці наставили на мене сильце.

₇Я сказав Господу: Ти — мій Бог! Господи, почуй голос мого благання.

₈Господи, Владико, Ти — сила мого спасіння, Ти вберіг мою голову в день бою.

₉Господи, не видай мене грішникові, проти мого бажання. Вони задумали зло проти мене — не залиш мене, щоб ніколи вони не піднялися.

₁₀Що ж до проводиря їхнього оточення, — злоба їхніх уст покриє їх.

₁₁На них спаде розпечене вугілля, Ти скинеш їх у вогонь, — вони не встоять у бідах.

₁₂Людина, яка лихословить, не встоїть на землі: зло вполює і знищить неправедну людину.

₁₃Я збагнув, що Господь вчинить суд бідному і відімстить за убогого.

₁₄Тож праведні прославлятимуть Твоє Ім’я, праведні житимуть у Твоїй присутності.