Псалмів 131

₁Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;

₂як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:

₃Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,

₄не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,

₅доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.

₆Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.

₇Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.

₈Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.

₉Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.

₁₀Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.

₁₁Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.

₁₂Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!

₁₃Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:

₁₄Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.

₁₅Щедро поблагословлю впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,

₁₆його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю.

₁₇Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.

₁₈Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.