Псалмів 118

₁Алилуя.

Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом.

₂Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його.

₃Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами.

₄Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей.

₅О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов,

₆тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої.

₇Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів.

₈Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене!

₉Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів!

₁₀Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей.

₁₁Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе.

₁₂Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов.

₁₃Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст.

₁₄Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством.

₁₅Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги.

₁₆Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів.

₁₇Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів.

₁₈Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі.

₁₉Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей.

₂₀Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів.

₂₁Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей.

₂₂Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень.

₂₃Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови.

₂₄Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої.

₂₅Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом!

₂₆Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов.

₂₇Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла.

₂₈Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами!

₂₉Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм.

₃₀Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів.

₃₁Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене.

₃₂Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким.

₃₃Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно.

₃₄Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем.

₃₅Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби.

₃₆Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства.

₃₇Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху.

₃₈Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх.

₃₉Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі.

₄₀Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене.

₄₁І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом.

₄₂І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова.

₄₃І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди.

₄₄Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків!

₄₅Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей.

₄₆Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився.

₄₇І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив.

₄₈І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови.

₄₉Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію.

₅₀Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило.

₅₁Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону.

₅₂Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився.

₅₃Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон.

₅₄Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення.

₅₅Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону.

₅₆Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов.

₅₇Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону.

₅₈Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом!

₅₉Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень.

₆₀Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей.

₆₁Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону.

₆₂Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності.

₆₃Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей.

₆₄Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов.

₆₅Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові.

₆₆Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям.

₆₇Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова.

₆₈Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов.

₆₉Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді.

₇₀Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі.

₇₁Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов.

₇₂Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла.

₇₃Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей.

₇₄Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова.

₇₅Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо.

₇₆Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба.

₇₇Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене.

₇₈Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді.

₇₉Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва.

₈₀Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений.

₈₁Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово.

₈₂Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш?

₈₃Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув.

₈₄Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує?

₈₅Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи.

₈₆Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені!

₈₇Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей.

₈₈Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст.

₈₉Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі.

₉₀З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно.

₉₁За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі.

₉₂Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні.

₉₃Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи.

₉₄Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов.

₉₅Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення.

₉₆Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка.

₉₇Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене.

₉₈Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя!

₉₉Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням.

₁₀₀Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей.

₁₀₁Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів.

₁₀₂Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон.

₁₀₃Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом!

₁₀₄Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон].

₁₀₅Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок.

₁₀₆Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості.

₁₀₇Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом!

₁₀₈Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів.

₁₀₉Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону.

₁₁₀Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей.

₁₁₁Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця.

₁₁₂Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди.

₁₁₃Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив.

₁₁₄Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово.

₁₁₅Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога!

₁₁₆Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні.

₁₁₇Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов.

₁₁₈Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві.

₁₁₉Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди.

₁₂₀Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів.

₁₂₁Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене.

₁₂₂Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене.

₁₂₃Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності.

₁₂₄Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов.

₁₂₅Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення.

₁₂₆Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон.

₁₂₇Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз.

₁₂₈Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу.

₁₂₉Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа.

₁₃₀Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят.

₁₃₁Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей!

₁₃₂Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я.

₁₃₃Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня.

₁₃₄Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей.

₁₃₅Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов.

₁₃₆Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону.

₁₃₇Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні.

₁₃₈Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду.

₁₃₉Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова.

₁₄₀Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його.

₁₄₁Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов.

₁₄₂Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина.

₁₄₃Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене.

₁₄₄Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити.

₁₄₅Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови.

₁₄₆Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень.

₁₄₇Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію!

₁₄₈Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів.

₁₄₉Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом.

₁₅₀Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися.

₁₅₁Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда.

₁₅₂Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки.

₁₅₃Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону.

₁₅₄Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене.

₁₅₅Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов.

₁₅₆Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами.

₁₅₇Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень.

₁₅₈Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова.

₁₅₉Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді!

₁₆₀Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки.

₁₆₁Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів.

₁₆₂Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич.

₁₆₃Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я.

₁₆₄Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди.

₁₆₅Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус.

₁₆₆Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді.

₁₆₇Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх.

₁₆₈Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи.

₁₆₉Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом.

₁₇₀Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом.

₁₇₁Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов.

₁₇₂Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда.

₁₇₃Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді.

₁₇₄Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене.

₁₇₅Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть.

₁₇₆Я заблукав, як загублена вівця. Тож відшукай Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!