Приповістей 14

₁Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.

₂Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.

₃З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.

₄Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.

₅Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.

₆Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.

₇У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.

₈Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.

₉Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.

₁₀Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.

₁₁Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.

₁₂Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.

₁₃Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.

₁₄Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.

₁₅Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.

₁₆Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.

₁₇Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.

₁₈Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.

₁₉Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.

₂₀Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.

₂₁Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.

₂₂Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.

₂₃У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.

₂₄Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.

₂₅Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.

₂₆У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.

₂₇Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.

₂₈Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.

₂₉Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.

₃₀Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.

₃₁Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.

₃₂Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.

₃₃У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.

₃₄Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.

₃₅Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.