1І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 2Повели ізраїльським синам — хай вишлють з табору кожного прокаженого, кожного з виділеннями і кожного нечистого через дотик до мертвої душі. 3Вишліть таких з табору, — як чоловіка, так і жінку, — і не опоганюватимуть свої табори, в яких Я перебуваю між ними. 4Так і вчинили ізраїльські сини, і вислали їх поза табір, — як Господь сказав Мойсеєві, так і зробили ізраїльські сини. 5І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 6Промов до ізраїльських синів, кажучи: Чоловік чи жінка, які лише вчинять якийсь гріх стосовно людини та зовсім не звернуть уваги, така душа вчинить провину. 7Тож нехай такий визнає гріх, який учинив, відшкодує загальну суму за провину й додасть до нього п’яту частину від того, та й поверне тому, перед ким провинився. 8Якщо ж та людина не має родича, щоб відшкодувати завдані йому збитки, то втрата, яка віддається Господу, буде для священика — за винятком барана викуплення, через якого й відбудеться примирення. 9І кожний особливий дар з усього, що є святим в ізраїльських синів і який приноситься священикові для Господа, буде належати йому. 10Освячений дар кожної людини буде належати їй. А що лише людина дасть священикові — його буде. 11І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 12Звернися до ізраїльських синів і скажи їм: Чоловік — той чоловік, який підозрює, що його дружина зрадила його і, зневажаючи, знехтувала ним, 13і хтось переспав з нею, маючи статеві стосунки, та це було приховане від очей її чоловіка і збережене в таємниці, — тобто, вона заплямувала себе, але проти неї не було свідка, і вона не була схоплена, 14і на нього найде дух ревнощів, і ревнуватиме свою дружину, а вона справді заплямувала себе, або на нього найде дух ревнощів і він ревнуватиме свою дружину, та вона не заплямувала себе, 15то нехай такий чоловік приведе свою дружину до священика і за неї принесе дар — десяту частину ефи ячмінного борошна. Він не поллє на нього олії і не покладе на нього ладану, бо це є жертва ревнощів, жертва пригадування, яка нагадує гріх. 16І приведе її священик, і поставить її перед Господом, 17і візьме священик у глиняну посудину чистої, джерельної води і трохи землі, що є на долівці в наметі свідчення, і, взявши її, священик кине у воду. 18І священик поставить жінку перед Господом, і відкриє голову жінки, і покладе в її руки жертву пригадування — жертву ревнощів, а в руці священика буде вода звинувачення, яка наводить це прокляття. 19Тоді священик візьме в неї клятву і скаже жінці: Якщо з тобою ніхто не переспав, якщо ти, живучи зі своїм чоловіком, не зраджувала, заплямувавши себе, то будь невинною від води звинувачення, яка наводить це прокляття. 20Якщо ж ти, бувши за своїм чоловіком, зрадила чи заплямувала себе, і тобі дав своє ложе хтось інший, за винятком твого чоловіка, — 21і закляне священик жінку клятвами цього прокляття, а далі священик скаже жінці, — то нехай дасть тебе Господь на прокляття і зробить закляттям серед твого народу, щоб Господь так учинив, щоб стегно твоє відпало, а живіт твій опухнув; 22і ця вода, яка наводить прокляття, увійде у твоє нутро, щоб опухнув живіт і відпало твоє стегно. А жінка скаже: Нехай так буде, хай буде так. 23І священик запише ці клятви на сувої, і вмочить у воду звинувачення, яка наводить прокляття; 24і він напоїть жінку водою звинувачення, яка наводить прокляття, і ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття. 25А священик візьме з руки жінки жертву ревнощів і покладе жертву перед Господом, і принесе її до жертовника; 26і священик візьме з жертви жменю, як частку для нагадування, і принесе її в жертву на жертовнику, а після цього напоїть жінку водою. 27І станеться, якщо вона заплямувала себе і приховувала від свого чоловіка, то ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття, і роздує живіт, і її стегно відпаде, і жінка буде прокляттям серед свого народу. 28Якщо ж не заплямувала себе, а була чиста, — то не зазнає шкоди і буде здатна до запліднення й народження дітей. 29Це — закон про ревнощі у випадку, коли заміжня жінка, яка за чоловіком, учинить зраду і заплямує себе. 30Або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він ревнуватиме свою дружину, — то поставить свою дружину перед Господом, а священик учинить з нею за всім цим законом. 31І чоловік буде вільним від гріха, а дружина понесе свій гріх.
