1У синів Рувима та в синів Ґада було дуже багато худоби. Вони побачили околиці Язера та околиці Ґалаада, а було те місце місцем для худоби. 2Тож сини Рувима й сини Ґада прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові й князям громади, говорячи: 3Атарот, Девон, Язер, Намвра, Есевон, Елеалі, Севама, Навав і Веан — 4це землі, які Господь передав ізраїльським синам; це землі — для пасовиськ, а у твоїх рабів є худоба. 5Якщо ми знайшли ласку в тебе, — говорили вони, — то нехай буде дана ця земля твоїм слугам у спадок, і не переводь нас через Йордан. 6А Мойсей запитав синів Ґада та синів Рувима: Ваші брати підуть у бій, а ви тут осядете? 7Навіщо відвертаєте розум ізраїльських синів не переходити в землю, яку їм дає Господь? 8Хіба не так учинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадиса-Варни обстежити землю? 9Вони пішли в Долину виноградного грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб ті не йшли в землю, яку Господь їм дав. 10І в той день Господь запалав гнівом, і поклявся, кажучи: 11Люди, які вийшли з Єгипту, від двадцятилітніх і старші, які вміли розпізнати зло і добро, не побачать землі, яку Я пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не пішли за Мною! 12За винятком Халева, сина Єфонії, який відділився, та Ісуса, сина Навина, бо і він пішов слідом за Господом! 13І запалав Господь гнівом на Ізраїля, і Він водив їх по пустелі сорок років, доки повністю не загинув увесь рід тих, хто чинив зло перед Господом. 14Замість ваших батьків ось постали ви, натовп грішних людей, щоб ще продовжити гнів Господнього обурення на Ізраїля. 15Адже ви відвернетеся від нього, щоб він і надалі залишив його в пустелі, — ви вчините беззаконно проти всієї цієї громади. 16Та вони прийшли до нього і сказали: Ми тут збудуємо загони для овець, для нашої худоби і міста для наших господарств. 17А самі, озброївшись, будемо першою лавою серед ізраїльських синів, доки не заведемо їх до їхнього місця. Наші ж господарства оселяться в містах, обнесених мурами від тих, хто живе на цій землі. 18Ми ж не повернемось до наших осель, доки ізраїльські сини не поділять своєї спадщини. 19І ми не отримаємо спадку з ними по той бік Йордану і далі, адже ми одержали спадщину за Йорданом, на сході! 20Тоді Мойсей сказав їм: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну, 21і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений з-перед Його обличчя, 22і доки земля не буде повністю опанована перед Господом і лише після цього повернетесь, то будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам у володіння перед Господом. 23Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і пізнаєте свій гріх, коли захопить вас зло. 24Тож збудуєте самі собі міста для ваших господарств, і загони для вашої худоби — зробите те, що вийшло з ваших уст. 25І сини Рувима та сини Ґада сказали Мойсеєві, запевняючи: Твої раби вчинять так, як Господь наш наказує! 26Наші господарства, наші жінки і вся наша худоба будуть у містах Ґалааду, 27а твої раби, усі озброєні й у бойовій готовності, виступлять перед Господом на війну — так, як каже Господь. 28Тоді Мойсей поставив перед ними священика Елеазара та Ісуса, сина Навина, а також голів родів по батьківській лінії з ізраїльських племен. 29І Мойсей сказав їм: Якщо сини Рувима та сини Ґада перейдуть з вами Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і ви заволодієте землею, яка перед вами, то дасте їм Ґалаадську землю у володіння. 30Якщо ж вони не перейдуть озброєні з вами на війну перед Господом, то переправите їхні господарства, їхніх жінок і їхню худобу попереду вас у Ханаанську землю, і вони одержать спадщину між вами в Ханаанській землі. 31А сини Рувима та сини Ґада у відповідь сказали: Що тільки Господь говорить своїм слугам, так ми і чинитимемо. 32Ми, озброєні перед Господом, перейдемо через ріку в Ханаанську землю, а спадщину дасте нам за Йорданом. 33І Мойсей дав їм (синам Ґада, синам Рувима і половині племені Манасії, із синів Йосифа) царство Сеона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Васана, — землю і міста з їхніми околицями, з містами довколишньої землі. 34І сини Ґада збудували Девон, Атарот, Ароір, 35Софар і Язир, і укріпили їх; 36і Намвру та Ветаран — укріплені міста із загонами для овець. 37А сини Рувима збудували Есевон, Елеалі, Каріятем 38і Веелмеон, оточивши їх мурами, і Севаму; міста, які збудували, вони назвали власними іменами. 39Якось син Махіра, сина Манасії, пішов на Ґалаад — і захопив його, а аморейців, які жили в ньому, він вигубив. 40Тож Мойсей віддав Ґалаад Махірові, синові Манасії, і він оселився там. 41А Яір, син Манасії, пішов та захопив їхні села, і назвав їх селами Яіра. 42І Навав пішов та захопив Канат і його села; і назвав їх Навот — своїм ім’ям.
