1І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: 2Зроби собі дві срібні сурми — зробиш їх кованими; і будуть служити тобі для скликання громади і для того, щоб рушав табір. 3І затрубиш у них, і збереться вся громада біля входу в намет свідчення. 4Якщо затрублять тільки в одну, то прийдуть до тебе всі начальники, ізраїльські князі. 5А затрублять умовний сигнал, то підіймуться табори, розташовані на сході. 6А затрублять другий сигнал, то підведуться табори, розташовані на півдні. А затрублять третій сигнал, то підведуться табори, розташовані в напрямку моря. А затрублять четвертий сигнал, то підведуться табори, розташовані на півночі. Трубитимуть сигнал при їхньому рушанні. 7А коли збиратимете громаду, — трубіть без умовного сигналу. 8Трубитимуть у сурми сини Аарона, священики; і буде це для вас вічним законом у ваші покоління. 9Якщо підете в бій на вашій землі проти ворогів, які протистоять вам, і дасте знак трубами, то будете згадані перед Господом, і врятуєтеся від ваших ворогів. 10І в дні вашої радості, і на ваші свята, і на початку ваших місяців трубитимете в сурми — на всепалення, і на ваші жертви спасіння, і буде про вас згадка перед вашим Богом. Я — Господь, ваш Бог! 11І сталося другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця — піднялася хмара з-понад намету свідчення. 12Тож ізраїльські сини вирушили зі своїм майном в Синайську пустелю. А в пустелі Фаран хмара зупинилася. 13І перші вирушили за Господнім голосом — під керівництвом Мойсея. 14Першими вирушили підрозділи табору Юдиних синів — зі своїми військовими силами. А над їхніми військовими силами був Наассон, син Амінадава. 15Над військовими силами племені синів Іссахара — Натанаїл, син Соґара, 16А над військовими силами племені Завулонових синів — Еліяв, син Хелона. 17Тож намет складали, і сини Ґедсона та сини Мерарі, які переносили намет, рушали в дорогу. 18І вирушили підрозділи Рувимового табору зі своїми військовими силами. А над їхніми військовими силами був Елісур, син Седіура. 19Над військовими силами племені Симеонових синів — Саламіїл, син Сурісадая. 20А над військовими силами племені Ґадових синів — Елісаф, син Раґуїла. 21І вирушатимуть сини Каата, носії святині, і встановлюватимуть намет, перш ніж прибудуть інші. 22І вирушили підрозділи Єфремового табору зі своїми військовими силами. А над їхніми військовими силами був Елісама, син Еміуда. 23Над військовими силами племені Манасієвих синів — Ґамалиїл, син Фадасура. 24А над військовими силами племені Веніаминових синів — Авідан, син Ґадеоні. 25І вирушали підрозділи табору Данових синів — останні з усіх таборів — зі своїми військовими силами. А над їхніми військовими силами був Ахієзер, син Амісадая. 26Над військовими силами племені Асирових синів — Фаґаїл, син Ехрана. 27А над військовими силами племені Нефталимових синів — Ахіре, син Енана. 28Ось війська синів Ізраїля — вони вирушили разом зі своїми військовими силами. 29Якось Мойсей сказав Оваву, синові мідійця Раґуїла, тестеві Мойсея: Ми вирушаємо до місця, про яке Господь сказав: Я дам його вам! Іди з нами, і зробимо тобі добре, бо Господь добрі речі прорік про Ізраїль! 30А той відповів йому: Не піду, але повернуся у свою землю й до мого роду. 31Та Мойсей сказав: Не залишай нас, адже ти був з нами в пустелі, тож будеш між нами старійшиною. 32І буде, якщо ти підеш з нами, і станеться з нами добро, яке вчинить Господь, то добре й ми вчинимо з тобою. 33І вони вирушили від Господньої гори шляхом у три дні. А перед ними рухався ковчег Господнього завіту шляхом у три дні, щоб виявити для них місце для відпочинку. 34І сталося, коли підіймали ковчег, то Мойсей сказав: Підіймися, о Господи, хай розпорошаться Твої вороги! І всі, хто Тебе ненавидить, нехай повтікають! 35А в час відпочинку він сказав: Повернися, о Господи, до тисяч, до десятків тисяч в Ізраїлі! 36І була хмара, що отінювала їх вдень, коли вони вирушали з табору.
