Неемії 7

₁І сталося, коли був збудований мур, то я встановив ворота, і порахували придверників, співаків і левітів. ₂І я дав вказівку Ананії, моєму братові, й Ананії, володареві палацу в Єрусалимі, бо він, більше від багатьох був вартим довіри чоловіком, оскільки боявся Бога, ₃і я їм сказав: Не відкриватимуться брами Єрусалима, аж доки не зійде сонце, і ще коли вони пильнують, ворота нехай будуть замкнені та зачинені на засув. І я поставив передовий пост з тих, хто живе в Єрусалимі, кожного на свій сторожовий пост — кожного напроти свого дому. ₄Місто просторе та велике, а в ньому — мало народу, і не було збудованих домів. ₅Тож Бог вклав у моє серце, і я зібрав вельмож, володарів і народ на зібрання.

І я знайшов книгу зборів тих, які прибули першими, і знайшов записане в ній: ₆Ось це — сини країни, які прийшли з полону переселення, яких відселив Навуходоносор, вавилонський цар, і які повернулися в Єрусалим і до Юди, — кожний до свого міста, — ₇із Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Даемієм, Реелмою, Наеманом, Мардохеєм, Валсаном, Маасфаратом, Ездрою, Ваґуяєм, Наумом, Вааном, Масфаром. Мужі народу Ізраїля: ₈синів Фороса — дві тисячі сто сімдесят два. ₉Синів Сафатія — триста сімдесят два. ₁₀Синів Іра — шістсот п’ятдесят два. ₁₁Синів Фаатмоава із синами Ісуса та Йоава — дві тисячі вісімсот вісімнадцять. ₁₂Синів Елама — тисяча двісті п’ятдесят чотири. ₁₃Синів Заттуя — вісімсот сорок п’ять. ₁₄Синів Закхуя — сімсот шістдесят. ₁₅Синів Вануя — шістсот сорок вісім. ₁₆Синів Вивея — шістсот двадцять вісім. ₁₇Синів Асґада — дві тисячі триста двадцять два. ₁₈Синів Адонікама — шістсот шістдесят сім. ₁₉Синів Ваґуя — дві тисячі шістдесят сім. ₂₀Синів Ідіна — шістсот п’ятдесят чотири. ₂₁Синів Атира, сина Езекії, — дев’яносто вісім. ₂₂Синів Ісамія — триста двадцять вісім. ₂₃Синів Васія — триста двадцять чотири. ₂₄Синів Аріфа — сто дванадцять. Синів Асена — двісті двадцять три. ₂₅Синів Ґаваона — дев’яносто п’ять. ₂₆Синів Вифлеєма — сто двадцять три. Синів Нетофа — п’ятдесят шість. ₂₇Синів Анатота — сто двадцять вісім. ₂₈Мужів Вита — сорок два. ₂₉Мужів Каріятіяріма, Кафіра і Вирота — сімсот сорок три. ₃₀Мужів Арами і Ґаваа — шістсот двадцять один. ₃₁Мужів Махемаса — сто двадцять два. ₃₂Мужів Ветиля і Ая — сто двадцять три. ₃₃Мужів Навіяра — п’ятдесят два. Синів Маґевоса — сто п’ятдесят шість. ₃₄Мужів Іламаара — тисяча двісті п’ятдесят чотири. ₃₅Синів Ірама — триста двадцять. ₃₆Синів Єрихона — триста сорок п’ять. ₃₇Синів Лода, Адіда і Оно — сімсот двадцять один. ₃₈Синів Санана — три тисячі дев’ятсот тридцять. ₃₉Священики: сини Йодая в домі Ісуса — дев’ятсот сімдесят три. ₄₀Синів Еммира — тисяча п’ятдесят два. ₄₁Синів Фасеура — тисяча двісті сорок сім. ₄₂Синів Ірама — тисяча сімнадцять.

₄₃Левіти: сини Ісуса, сина Кадміїла із синами Удуя — сімдесят чотири. ₄₄Співаки: сини Асафа — сто сорок вісім. ₄₅Придверники: сини Селлумма, сини Атира, сини Телмона, сини Акува, сини Атіта, сини Савія — сто тридцять вісім.

₄₆Служителі храму: сини Сіая, сини Асіфа, сини Тавваота, ₄₇сини Кіраса, сини Сіая сини Фадона, ₄₈сини Лавана, сини Анґава, сини Акуда, сини Ути, сини Китара, сини Аґава, сини Селмея, ₄₉сини Анана, сини Садила, сини Ґаара, ₅₀сини Раая, сини Расона, сини Некода, ₅₁сини Ґизама, сини Озія, сини Фесия, ₅₂сини Висія, сини Меінома, сини Нефосасіма, ₅₃сини Ваквука, сини Ахіфа, сини Арура, ₅₄сини Васалота, сини Меіда, сини Адасана, ₅₅сини Варкуса, сини Сісарата, сини Тима, ₅₆сини Нісія, сини Атіфа. ₅₇Сини рабів Соломона: сини Сутея, сини Сафарата, сини Феріда, ₅₈сини Єали, сини Доркона, сини Ґаддила, ₅₉сини Сафатія, сини Еттила, сини Фахарата, сини Саваїма, сини Іміма.

₆₀Усіх служителів храму і синів рабів Соломона — триста дев’яносто два. ₆₁Вони прибули з Телмелеха, Телариса, Харува, Ірона, Єммира, та вони не змогли назвати своїх родин по батьківській лінії, і чи їхні нащадки є з Ізраїля: ₆₂синів Далая, синів Вуа, синів Товія, синів Некода — шістсот сорок два. ₆₃І зі священиків: сини Евія, сини Аккоса, сини Верзеллія, бо взяли жінок з дочок Верзеллія, ґалаадця, і їх назвали їхнім іменем. ₆₄Вони шукали запису своєї приналежності, та не знайшли. І вони були відмежовані від священства, ₆₅і Атерсата сказав їм, щоб не їли зі святого святих, доки не постане священик з просвітленням.

₆₆І всі зібрані були як один — сорок дві тисячі триста шістдесят, ₆₇крім їхніх рабів та їхніх рабинь, яких було сім тисяч триста тридцять сім. Співаків і співачок було двісті сорок п’ять. ₆₈Коней — сімсот тридцять шість, мулів — двісті сорок п’ять, ₆₉верблюдів — чотириста тридцять п’ять, ослів — шість тисяч сімсот двадцять.

₇₀Від частини голів родинних ліній дали на справу, — Атерсатові до скарбниці дали тисячу золотих драхм, п’ятдесят чаш і тридцять священицьких риз. ₇₁А дехто з голів родинних ліній дали до скарбниці на справу двадцять тисяч золотих драхм і дві тисячі двісті мін срібла, ₇₂а ті, які залишилися з народу, дали двадцять тисяч золотих драхм і дві тисячі двісті мін срібла та шістдесят сім священицьких риз.

₇₃Священики, левіти, придверники, співаки і ті, які з народу, служителі храму і весь Ізраїль осіли у своїх містах. Тож настав сьомий місяць, а сини Ізраїля — у своїх містах.