1Послухайте ж Господнє слово. Сказав Господь: Устань, судися з горами, і хай пагорби послухають твій голос. 2Послухайте, народи, Господній суд, і долини основи землі, бо суд в Господа з Його народом, і Він споритиме з Ізраїлем! 3Мій народе, що Я тобі зробив, або чим Я тебе засмутив, або чим Я тобі дошкулив? Відкажи мені. 4Тому що Я тебе вивів з єгипетської землі, Я тебе викупив з дому рабства, і Я вислав до твого обличчя Мойсея, Аарона і Маріам. 5Мій народе, згадай же, що проти тебе порадив Валак, цар Моава, і що йому відповів Валаам, син Веора, від Тростини аж до Ґалґала, щоб явною стала Господня праведність!
6Чим захоплю Господа, втримаю мого Бога Всевишнього? Чи зобов’яжу Його, всепаленнями, однолітніми телятами? 7Чи Господь прийме тисячу баранів, чи десять тисяч годованих кіз? Чи дам мого первородного за безчестя, плід мого лона — за гріх моєї душі? 8Хіба тобі, людино, не сповіщено, що добре? Чи те, що Господь допитуватиметься в тебе? Нічого крім чинити суд, любити милосердя і бути готовим піти за твоїм Господом Богом!
9Господній голос буде проголошений місту, і Він врятує тих, хто боїться Його Імені. Послухай, плем’я, і хто прикрасить місто? 10Чи вогонь і дім беззаконня, що збирає беззаконні скарби і мірило гордості — неправедність? 11Чи виправдається мірилом беззаконний і важками омани в мішку? 12Ними вони наповнили їхнє багатство з безбожності, і ті, що замешкують його, сказали брехню, і їхній язик піднявся вгору в їхніх устах. 13І Я почну тебе бити, знищу тебе за твої гріхи. 14Ти їстимеш, але не наситишся. І потемнієш у собі, і відійдеш, але ти не врятуєшся. А ті, що врятуються, видані будуть під меч. 15Ти сіятимеш, та не жатимеш, ти витиснеш олію, і не намастишся олією, і вино не питимете, і загинуть закони Мого народу, 16і всі діла дому Ахава. І ви пішли за їхніми радами, щоб Мені тебе видати на знищення, — тих, що живуть у ній, на сичання. І ви одержите погорду народів.
