1І промовив Господь до Ісуса: Не бійся і не жахайся! Візьми із собою всіх боєздатних чоловіків і, піднявшись, іди на Ґай. Ось Я передав царя Ґая і його землю у твої руки, 2тож зробиш з Ґаєм так, як учинив ти Єрихонові та його цареві, — захоплене і худобу візьмеш собі як здобич. Тож постав собі засідку з тилу міста.
3І встав Ісус і весь боєздатний народ, щоби піти на Ґай. А Ісус обрав тридцять тисяч могутніх своєю силою мужів й послав їх вночі. 4Він наказав їм, кажучи: Ви вчините засідку позаду міста! Не будьте далеко від міста, і всі будете готові! 5А я і всі, хто зі мною, підійдемо до міста, і буде, коли вийдуть ті, хто живе в Ґаї нам назустріч, як і спочатку, то ми втечемо з-перед них. 6І як тільки вони вийдуть за нами (ми відтягнемо їх від міста) то скажуть: Вони втікають з-перед нас, як і перед тим! 7Ви ж підніметеся із засідки і попрямуєте до міста. 8Учините згідно із цим словом; ось я вам заповів! 9І послав їх Ісус, і вони пішли в засідку, і засіли між Ветилем і між Ґаєм, із заходу від Ґаю.
10Ісус же, уставши вранці, перевірив народ, а тоді він і старійшини вийшли перед обличчя народу в Ґаї. 11І весь боєздатний народ виступив з ним і, вирушивши, вони зайшли напроти міста зі сходу, 12а засідка на місто — із заходу. 14І сталося, коли цар Ґая побачив їх, то поспішив і виступив їм назустріч — прямо в бій, він і весь народ, який був з ним. Та він не знав, що на нього є засідка за містом. 15Ісус побачив їх, тож він і Ізраїль відступили перед ними. 16А ті погналися за ізраїльськими синами, і вони відійшли від міста. 17Не залишилося в Ґаї нікого, хто не погнався б за Ізраїлем — вони залишили місто відкритим, а погналися за Ізраїлем.
18Тоді Господь промовив до Ісуса: Простягни свою руку зі списом, що у твоїй руці, проти міста, бо Я його передав у твої руки, а засідки хай негайно підіймуться зі свого місця! Тож Ісус простягнув свою руку зі списом, проти міста, 19і засідки негайно піднялися з їхнього місця і виступили, коли він простягнув руку, вони виступили проти міста і взяли його, і з поспіхом підпалили місто вогнем. 20А мешканці Ґая, озирнувшись позад себе, побачили дим, що підносився з міста до неба, і не мали більше куди втекти — сюди чи туди. 21Тож Ісус і весь Ізраїль побачили, що засідки взяли місто, і що з міста піднявся до неба дим, і, повернувшись, побили чоловіків Ґая. 22І ті вийшли з міста їм назустріч і були між табором — одні звідси, другі звідти. І громили їх, аж доки не залишилося з них живого чи втікача. 23Царя Ґая взяли живим і привели його до Ісуса.
24Коли ж ізраїльські сини перестали вбивати всіх, хто в Ґаї, які на рівнинах і на горі, на схилі, куди вони погналися за ними, переслідуючи їх до кінця, то Ісус повернувся до Ґая і розгромив його лезом меча. 25І було дванадцять тисяч тих, які полягли в той день, від чоловіка і до жінки, з усіх, хто жив у Ґаї, 27за винятком худоби і здобичі, що в місті, усе, що ізраїльські сини взяли в полон за наказом Господа, як і заповів Господь Ісусові. 28І спалив Ісус місто вогнем, зробив його незаселеною купою навіки — до цього дня. 29Царя Ґая він наказав повісити на подвійному дереві, і той був на дереві до вечора. А коли заходило сонце, Ісус дав вказівку, і його тіло зняли з дерева, кинули його в яму і насипали над ним купу каміння, яка є до цього дня.
