1Затрубіть трубою на Сіоні, сповістіть на Моїй святій горі, і хай будуть у замішанні всі, що живуть на землі! Тому що надходить Господній день, бо він близько, — 2день темряви і чорноти, день хмари і туману. Наче ранок, розіллється по горах численний і сильний народ. Подібного до нього не було від віку і після нього не повториться аж до років у роди родів. 3Перед ним — вогонь, що нищить, і позаду нього — запалене полум’я. Земля перед його обличчям, як рай насолоди, а позаду нього — рівнина знищення! І не буде поміж нього того, що спасається. 4Їхній вигляд, як видіння коней, і переслідуватимуть, як вершники. 5Вискочать, немов голос колісниць на верхів’ях гір і як голос полум’я вогню, що пожирає тростину, і як численний і сильний народ, що стає в лави до війни. 6Від його обличчя народи будуть розбиті, будь-яке обличчя — як сажа на котлі. 7Побіжать, як вояки, і як військові мужі вийдуть на стіни, і кожний піде своєю дорогою, і не звернуть з їхніх стежок, 8і кожний не віддалиться від свого брата. Обтяжені підуть у їхній зброї і від їхніх стріл упадуть, та не скінчаться. 9Захоплять місто і побіжать на стіни, вийдуть на доми і ввійдуть через вікна, наче злодії. 10Перед їхнім обличчям замішається земля і зрушиться небо, сонце і місяць затемняться, і зірки згасять їхнє світло.
11І Господь подасть Свій голос перед обличчям Своєї сили, бо дуже численним є Його табір, адже сильні діла Його слів. Бо великий Господній день, великий і дуже славний, і хто буде достатнім для Нього? 12І тепер говорить наш Господь Бог: Поверніться до Мене всім вашим серцем, у пості, у плачі та в риданні. 13І розірвіть ваші серця, а не ваш одяг, і поверніться до вашого Господа Бога, бо Він милосердний і щедрий, довготерпеливий і дуже милосердний, і Той, що кається за зло. 14Хто знає, може повернеться і покається, і залишить за собою благословення, жертву і жертву виливання вашому Господу Богові? 15Затрубіть трубою на Сіоні, святіть піст, сповістіть лікування, 16зберіть народ, освятіть церкву, прийміть старців, зберіть немовлят, що ссуть груди, нехай вийде жених зі своєї кімнати і невіста з її покою. 17Поміж основою і жертовником заплачуть священики, що служать Господу, і скажуть: Пощади, Господи, Твій народ і не дай Твого спадку на зневагу, аби ними заволоділи народи, щоб не сказали в народах: Де їхній Бог?
18І Господь ревнував за Своєю землею, і пощадив Свій народ. 19І Господь відповів Своєму народові, і сказав: Ось Я вам посилаю зерно, вино і олію, і насититеся ними, і більше не дам вас на зневагу в народах. 20І того, що з півночі, прожену від вас і вижену його до безводної землі та знищу його обличчя до першого моря і те, що позаду нього, до останнього моря, і підніметься його гноїння, і піднесеться його сморід, бо він звеличив свої діла. 21Мужньою будь, земле, радій і веселися, бо Господь звеличив, щоби зробити. 22Мужніми будьте, худобо рівнини, бо зійшла рівнина пустелі, тому що дерево принесло свій плід, виноград і смоківниця дали їхню силу. 23І діти Сіону, радійте і веселіться у вашому Господі Богові, тому що Він дав вам їжу на праведність і дасть вам ранній і пізній дощ, як і раніше, 24і токи наповняться зерном, і чавила переливатимуться від вина та олії. 25І віддам вам за роки, в яких пожерла сарана і личинка сарани, іржа та гусениця, — Моя велика сила, яку Я послав проти вас. 26Ви їстимете досхочу, і будете насичуватися, і славитимете Ім’я вашого Господа Бога за те, що зробив з вами на подив, і Мій народ не буде засоромленим навіки. 27І пізнаєте, що Я є посеред Ізраїля, і Я — ваш Господь Бог, і більше немає нікого, за винятком Мене, і більше вони не будуть засоромлені навіки, — весь Мій народ.
