1Продовжуючи далі, Еліус сказав: 2Потерпи мені ще трохи, щоб я тебе повчив, бо в мене є ще мова. 3Почавши здалека свої міркування, моїми ж ділами скажу праведне, 4по правді, а не слова неправедні. Ти неправедно розумієш! 5Зрозумій же, що Господь не відкине невинного. Сильний міццю серця, 6не залишить безбожних живими, а бідним дасть суд. 7Він не забере Своїх очей від праведного. І вони будуть із царями на престолі, і Він їх посадить для перемоги, і вони будуть звеличені. 8І якщо будуть зв’язані в колодках, і будуть їх держати в кайданах бідноти, 9то Він їм сповістить їхні вчинки і їхні провини, бо вони стануть сильними. 10Але праведного Він вислухає. І Він сказав, що вони відвернуться від неправедності. 11Якщо почують і служитимуть, то Він завершить їхні дні в добрі, а їхні роки — у славі. 12А безбожні не врятуються, тому що вони не бажають побачити Господа і тому що, будучи застереженими, вони залишалися неслухняними. 13А лицеміри серцем викличуть гнів. Вони не кричатимуть, тому що Він їх зв’язав. 14Отже, нехай помре в молодості їхня душа, а їхнє життя нехай уражене буде ангелами, 15тому що вони завдали смутку немічному і слабкому. А для лагідних Він видасть суд. 16І крім того Він виманив тебе з пащі ворога. Безодня — потік під нею. А твій стіл зійшов, повний жиру. 17У праведних не забракне суду, 18а на безбожних буде гнів через безбожність дарів, які приймали за неправедність. 19Хай розум тебе добровільно не відверне від благання слабких, які є в скруті, і всіх, хто володіє силою. 20Не розтягуй ночі, щоб народ не пішов проти них. 21Але остерігайся, не чини зла. Бо в цьому ти визволився від бідноти. 22Ось Сильний буде сильним Своєю могутністю. Бо хто є такий сильний, як Він? 23Хто ж є той, який досліджує Його діяння? Чи хто той, який сказав: Ти вчинив неправедно? 24Згадай, що Його діла великі, понад ті, які звершили люди. 25Кожний чоловік у собі побачив, наскільки є вразливими смертні люди. 26Ось Сильний — великий, і ми не збагнемо. І число Його років безконечне. 27Пораховані ж у Нього краплі дощу, і виллються дощем у хмару. 28Потечуть старожитності, а хмара дала тінь на незчисленних смертних людей. 28aВін встановив час худобі, вони знають розпорядок, коли лягати. 28bЧи не дивується твій розум усім цим, чи не міняється твоє серце в тілі? 29І якщо збагнеш довжину хмари, пропорції Його намету, 30ось Він простягає над ним серпанок, — і покрив дно моря. 31Бо ними Він судитиме народи, дасть їжу сильному. 32У руках Він сховав світло і заповів про нього зустрічному. 33Він сповістить про нього свого друга. Є частка і для неправедності.
