1А Йов, підхопивши, сказав: 2Ви ще є людьми. Хіба з вами закінчиться мудрість? 3І в мене є серце, як і у вас. 4Адже праведний і непорочний муж став посміховиськом. 5Бо у виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його домам бути пограбованими беззаконними. 6Але хтось, будучи лихим, хай не надіється бути невинним, — ті, хто викликає гнів Господа, наче їм і суду не буде! 7Але запитай чотириногих, хіба не розкажуть тобі, і небесних птахів, чи не сповістять тобі? 8Розкажи землі, хіба не пояснить тобі, і чи не підкажуть тобі морські риби? 9Хто не пізнав у цьому всьому, що Господня рука вчинила це? 10Хіба не в Його руці душа всіх, хто живе, — душа кожної людини? 11Адже розум розсуджує слова, а гортань визначає смак їжі. 12У довгому часі мудрість, а в довгому житті — знання. 13У Нього — мудрість і сила, у Нього — порада і розум. 14Якщо Він скине, хто збудує? Якщо замкне проти людей, хто відкриє? 15Якщо заборонить воді, то висушить землю. Якщо ж попустить, то знищить її, перекинувши. 16У Нього — сила і міць, у Нього — пізнання і розум. 17Він веде радників полоненими, а суддів землі зробив несамовитими. 18Він наставляє царів на престоли і підперізує їхні стегна поясом. 19Він відсилає священиків полоненими, а сильних землі повалив. 20Він міняє уста вірних, і осягнув розум старійшин. 21Він виливає безчестя на володарів, а покірних оздоровив. 22Він відкриває глибини від темряви і виводить на світло тінь смерті. 23Він призводить до блукання народи і нищить їх, поборює народи і веде їх. 24Він міняє серця володарів землі, приводить їх блукати дорогою, якої вони не знали. 25Хай дошукуються в темряві, і не буде світла, хай же блукають, наче п’яні!
