Єремії (47)

₁Слово, що було від Господа до Єремії після того, як його відіслав Навузардан, архімаґир, що з Дами, коли взяв його в кайданах посеред відселення Юди, яких відводили до Вавилону. ₂І взяв його архімаґир, і сказав йому: Твій Господь Бог сповістив це зло проти цього місця, ₃і Господь зробив це, бо ви згрішили проти Нього і не послухалися Його голосу. ₄Ось я тебе звільнив із кайданів, що на твоїх руках. Якщо добре перед тобою, щоб піти зі мною до Вавилону, іди, і покладу на тебе мої очі. ₅Якщо ж ні, піди і повернися до Ґодолії, сина Ахікама, сина Сафана, якого цар Вавилону поставив у землі Юди, і живи з ним посеред народу в землі Юди. До всього, куди добре у твоїх очах іти, піди! І архімаґир дав йому дари, і відіслав його. ₆І він прийшов до Ґодолія в Массифу, і сів серед народу, що залишився на землі.

₇І почули всі володарі сили, що в полі, вони і їхні мужі, бо цар Вавилону поставив Ґодолія в землі й підпорядкував йому їхніх мужів та жінок, яких не відселив до Вавилону. ₈І прийшов до Ґодолія в Массифу Ізмаїл, син Натанія, і Йоанан, син Кария, і Сарея, син Танаемета, і сини Офея: Нетофатіям і Єзонія, син Моохатія, — вони і їхні мужі. ₉І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, кажучи: Не бійтеся присутності халдейських слуг. Поселіться в землі та працюйте на царя Вавилону, і вам буде краще. ₁₀І ось я осів перед вами в Массифі, щоб стояти перед обличчям халдеїв, які прийдуть проти вас, а ви збирайте вино, плоди та олію і вкладайте до ваших посудин, і живіть у містах, якими ви заволоділи.

₁₁І всі юдеї, що в Моаві та в синів Аммона, і ті, що в Ідумеї, і ті, що в усій землі, почули, що цар Вавилону дав останок Юді та що поставив над ними Ґодолія, сина Ахікама. ₁₂І прийшли до Ґодолія, у землю Юди, у Массифу, і зібрали вино та дуже багато плодів. ₁₃І Йоанан, син Кария, і всі володарі сили, що в полях, прийшли до Ґодолія в Массифу ₁₄і сказали йому: Чи ти знаєш, що Веелія, цар синів Аммона, послав до тебе Ізмаїла, щоб убити твою душу? Та Ґодолій не повірив їм. ₁₅І Йоанан сказав Ґодолії потай в Массифі: Я піду і вб’ю Ізмаїла, і хай ніхто не знає, щоб він не вбив твою душу та не розсипав усього Юду, що зібрався до тебе, і загине решта Юди. ₁₆І сказав Ґодолій до Йоанана: Не вчиниш цього діла, бо ти говориш брехню про Ізмаїла.