Єремії (35)

₁І сталося в четвертому році Седекії, царя Юди, у п’ятому місяці сказав мені Ананія, син Азора, лжепророк, що з Ґаваона, у Господньому домі перед очима священиків і всього народу, кажучи: ₂Так сказав Господь: Я знищив ярмо царя Вавилону. ₃Ще два роки днів, і Я поверну до цього місця посуд Господнього дому ₄і Єхонію, і відселення Юди, бо розіб’ю ярмо царя Вавилону. ₅І сказав Єремія до Ананії перед очима всього народу і перед очима священиків, що стояли в Господньому домі, ₆й сказав Єремія: Правда. Нехай так зробить Господь. Хай поставить твоє слово, яке ти пророкуєш, щоб повернути з Вавилону до цього місця посуд Господнього дому і все відселення.

₇Лише послухайте Господнє слово, яке я говорю до ваших вух і до вух усього народу: ₈Пророки, які були раніше від мене, і спочатку від вас від віку і пророкували про велику землю та про великі царства на війну. ₉Пророк, який пророкував про мир, — коли збудеться слово, то пізнають пророка, якого послав його Господь у вірі.

₁₀І взяв Ананія перед очима всього народу обручі з шиї Єремії, і розбив їх. ₁₁І сказав Ананія перед очима народу, кажучи: Так сказав Господь: Так знищу ярмо царя Вавилону з шиї всіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою.

₁₂І було Господнє слово до Єремії після того, як Ананія розбив обруча з його шиї, кажучи: ₁₃Іди і скажи Ананії, мовлячи: Так сказав Господь: Ти знищив дерев’яні обручі, та замість них зроблю залізні обручі. ₁₄Бо так сказав Господь: Я поставив залізне ярмо на шию всіх народів, щоб працювали на царя Вавилону.

₁₅І сказав Єремія Ананії: Господь тебе не посилав, і ти вчинив, що цей народ надіється на неправедне. ₁₆Через це так сказав Господь: Ось я висилаю тебе з-перед лиця землі, — цього року помреш. ₁₇І він помер у сьомому місяці.