1 (8) До Ідумеї так говорить Господь: Немає більше мудрості в Темані, пропала рада в мудрих, відійшла їхня мудрість, 2 (9) обманене їхнє обличчя. Копайте глибше для помешкання, ви, що живете в Дедані, бо тяжке він зробив. Я навів на нього в час, в який Я його відвідав. 3 (10) Бо прийшли збирачі винограду, які не залишать тобі останку. Як злодії вночі, вони накладуть свою руку. 4 (11) Адже Я скинув Ісава, відкрив їхнє скрите, не можуть сховатися. Загинули під рукою свого брата і свого сусіда, і не буде, 5 (12) щоб залишався твій сирота, щоби жив, і вдови на Мене поклали надію. 6 (13) Бо так говорить Господь: Для яких не було закону пити чашу, вони випили. І ти таки не залишишся безкарним. 7 (14) Адже Я поклявся Собою, — говорить Господь, — бо непрохідною, зневаженою і проклятою землею будеш посеред нього, і всі її міста будуть пусті навіки.
8 (15) Я почув чутку від Господа, і послав послів до народів: Зберіться і станьте проти неї, підніміться на війну. 9 (16) Малим поставив Я тебе в народах, зненавидженим у людях. 10 (17) Твоя забава тебе наздогнала, розгнузданість твого серця розбила щілини каміння, захопила силу високого пагорба. Хоча він підняв своє гніздо вгору, як орел, та звідти тебе Я скину. 11 (18) І Ідумея буде непрохідною, кожний, хто нею проходить засичить. 12 (19) Так як знищено Содом, Гоморру та її околиці, — сказав Господь Вседержитель, — там людина не осяде, і там не оселиться людський син. 13 (20) Ось він вийде, як лев з-посеред Йордану на місце Етана, бо швидко помщуся їм за неї. І над нею наставите молодь. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоятиме? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям?
14 (21) Через це послухайте Господню пораду, яку Він дав проти Ідумеї, і Його задум, який Він замислив проти тих, що живуть у Темані: Хіба не зметені будуть найменші з овець, хіба не стане в неї непрохідним їхнє поселення. 15 (22) Адже земля налякалася від звуку їхнього падіння, і вони зачули крик у морі Суф. 16 (23) Ось погляне, як лев, і простягне крила над його твердинями. І в той день серце сильних Ідумеї буде, як серце жінки, що терпить болі народження.
49(30)17 Синам Аммона. Так сказав Господь: Хіба немає синів в Ізраїлі, чи немає в них спадкоємця? Чому Мелхол захопив Ґалаад, і їхній народ поселився в їхніх містах? 18 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і в Равваті дам почути воєнний заколот, і стануть непрохідною землею та на знищення, і його жертовники будуть спалені вогнем, й Ізраїль візьме свою владу. 19 Закричи, Есевоне, бо знищено Ґай. Закричіть, дочки Раввата, підв’яжіться мішковиною і плачте, бо Мелхол піде у відселення — його священики і його володарі разом. 20 Чому радієш рівнинами, нещасна дочко, що надієшся на свої скарби, чому говориш: Хто на мене найде? 21 Ось Я несу на тебе страх з усієї твоєї околиці, — сказав Господь, — і розсієтеся кожний перед своїм обличчям, і не буде того, хто збирає.
49(30)23 (6) Кидарові, цариці двору, яку побив Навуходоносор, цар Вавилону. Так сказав Господь: Устаньте і підіть на Кидар, і наповніть синів Кедему страхом. 24 (7) Їхні шатра і їхні вівці будуть забрані, їхній одяг і весь їхній посуд та їхніх ослів собі заберуть. І накличте на них знищення довкола. 25 (8) Швидко втікайте, викопайте копанки на помешкання, ви, що сидите у дворі, бо проти вас зробив цар Вавилону раду і замислив проти вас задум. 26 (9) Устань і піди проти народу, що безпечно сидить у спокої, в яких немає дверей, ані замків, ані засувів, самі мешкають. 27 (10) І їхні верблюди будуть на пограбування, і безліч їхньої худоби — на знищення. І розвію їх усяким духом, обстриженими перед їхнім обличчям, з усякого іншого їхнього боку викличу їхню втечу, — сказав Господь. 28 (11) І двір буде на поселення горобців і непрохідним навіки, там людина не поселиться, і там не замешкає син, що народиться.
49(30)29 (12) Для Дамаску. Застидався Імат і Арфад, бо почули погану чутку. Жахнулися, розлютилися, не можуть спочити. 30 (13) Став слабким Дамаск, повернувся до втечі, його охопило тремтіння. 31 (14) Як він не залишив хвалене місто, оселю, яку Я полюбив? 32 (15) Через це впаде молодь на твоїх рівнинах, і всі твої військові мужі впадуть, — говорить Господь. 33 (16) І запалю вогонь у мурі Дамаску, і він пожере дороги сина Адера.
