1І ти не візьмеш жінки, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — 2і тобі не народиться ні син, ні дочка на цьому місці. 3Бо так говорить Господь про синів і про дочок, що народилися в цьому місці, і про їхніх матерів, що їх народили, і про їхніх батьків, що їх породили в цій землі: 4Хворобливою смертю помруть, не будуть оплакані й не будуть поховані. За приклад будуть на поверхні землі — для звірів землі та для птахів неба. Від меча впадуть і від голоду скінчаться. 5Так говорить Господь: Не ввійдеш до їхніх бенкетів і не підеш плакати, і не голоситимеш за ними, бо Я відставив Мій мир від цього народу. 6Їх не оплакуватимуть, ані не робитимуть нарізи і не острижуться, 7і хліб розломиться в їхньому плачі на потіху над мертвим, не напоять його чашею на потіху по батькові чи по його матері. 8Не ввійдеш до хати напоїв, щоб сісти з ними, щоб їсти і пити. 9Тому що так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось Я усуваю із цього місця перед вашими очима і у ваші дні голос радості й голос веселості, голос жениха і голос молодої.
10І буде, що коли сповістиш цьому народові всі ці слова, то тобі скажуть: Чому Господь виказав на нас усе це зло? Яка наша неправедність? І який наш гріх, яким ми згрішили перед нашим Господом Богом? 11А ти скажеш їм: Тому що ваші батьки Мене залишили, — говорить Господь, — і пішли за чужими богами, і їм служили, і їм поклонялися, а Мене залишили і не зберегли Мій закон. 12А ви чинили зло понад ваших батьків, і ось ви ходите кожний за милим вашому серцю злом, щоб Мене не послухатися! 13Тож вижену вас із цієї землі в землю, яку ви і ваші батьки не знаєте, і там служитимете іншим богам, які не викажуть вам милосердя.
14Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і не скажуть більше: Живе Господь, що вивів синів Ізраїля з єгипетської землі, 15але: Живе Господь, Який привів дім Ізраїля з північної землі та з усіх країн, куди вигнані були туди. Та Я їх поверну в їхню землю, яку Я дав їхнім батькам.
16Ось Я посилаю багато рибалок, — говорить Господь, — і ловитимуть їх. І після цього пошлю багатьох ловців, і полюватимуть на них на всякій горі, на всякому пагорбі та в кам’яній печері. 17Адже Мої очі на всіх їхніх дорогах, і їхні неправедності не сховані перед Моїми очима. 18І подвійно віддам за їхні неправедності та їхні гріхи, якими опоганили Мою землю мертвечинами їхніх гидот і їхніми беззаконнями, в яких провинилися проти Мого спадку.
19Господи, моя сило і моя поміч, і моє сховище в дні зла, до Тебе прийдуть народи з кінців землі й скажуть: Яким чином наші батьки з оманою набули ідолів? У них же немає користі. 20Хіба людина зробить собі богів? Та ж вони не є богами! 21Через це ось Я об’явлю їм у цей час Мою руку і покажу їм Мою силу, і взнають, що Моє Ім’я — Господь.
