1І продовжували ізраїльські сини чинити зло перед Господом, і передав їх Господь у руки филистимців на сорок років. 2І був муж із Сарая, з племені Дана, ім’я його — Маной, а жінка його була неплідна і не родила. 3І з’явився Господній ангел жінці, і промовив до неї: Ось ти неплідна й не народила, та завагітнієш і народиш сина. 4Тепер остерігайся, не пий вина ні п’янкого напою, і не їстимеш нічого нечистого, 5бо ось ти завагітнієш і народиш сина, і бритва не торкнеться до його голови, бо благословенним назореєм буде перед Богом хлопчина від материнського лона, і він почне спасати Ізраїля з рук филистимців.
6Жінка пішла і розказала своєму чоловікові, говорячи: Божий чоловік прийшов до мене, а вигляд його, наче вигляд Божого ангела, дуже славний. Я запитала, звідки він, та свого імені він мені не сповістив. 7Він сказав мені: Ось ти завагітнієш і народиш сина. Тепер же не пий вина та п’янкого напою, і не їж нічого нечистого, бо Божим назореєм буде хлопчина від материнського лона аж до днів його смерті.
8І Маной помолився до Господа, і сказав: Дай, Господи, щоби прийшов до нас Божий чоловік, якого Ти до нас послав, і щоби просвітив нас, що маємо чинити хлоп’яті, яке народиться. 9І вислухав Бог голос Маноя, і знову прийшов Божий ангел до його жінки, яка перебувала на полі, а Маноя, її чоловіка, не було з нею. 10Жінка поспішила, вибігла і сповістила своєму чоловікові. Вона сказала йому: Ось з’явився мені чоловік, який приходив до мене в той день. 11Маной піднявся і пішов за своєю жінкою до чоловіка, і сказав йому: Чи ти є той чоловік, який розмовляв з моєю жінкою? І ангел відповів: Я. 12А Маной запитав: Тепер, коли збудеться твоє слово, який буде суд хлопчини та його діла? 13І Господній ангел сказав Маноєві: Усього, що сказав я жінці, він буде стерегтися 14і всього, що походить з винограду, не їстиме, і вина та п’янкого напою хай не п’є, і всього нечистого хай не їсть, — усього, що заповів я їй, нехай остерігається.
15І сказав Маной Господньому ангелові: Благаємо тебе, ми приготуємо перед тобою козеня з кіз! 16Та Господній ангел промовив до Маноя: Хоч мене силуєш, я не їстиму твого хліба, а якщо зробиш всепалення, то принесеш його Господу! — бо не знав Маной, що це — Господній ангел. 17І промовив Маной до Господнього ангела: Яке твоє ім’я, щоб коли збудеться твоє слово, ми тебе прославили? 18А Господній ангел йому сказав: Навіщо це запитав ти про моє ім’я? Воно є подивугідним.
19Тоді Маной взяв козеня з кіз і жертву і приніс до каменя Господнього — Господу, Який творить подивугідне. І Маной та його жінка дивилися. 20І сталося, коли полум’я підіймалося над жертовником до неба, то Господній ангел піднявся в полум’ї, а Маной та його жінка гляділи і впали долілиць до землі. 21І не продовжував більше Господній ангел з’являтися Маноєві та його жінці. Тоді Маной пізнав, що це — Господній ангел. 22І сказав Маной своїй жінці: Ми неодмінно помремо, тому що ми побачили Бога! 23Та його жінка сказала йому: Якщо Господь бажав би вбити нас, то не прийняв би з наших рук всепалення та жертву, і не просвітив би нас цим усім, і не сказав би нам цього.
24І жінка народила сина, і дала йому ім’я Самсон, і його поблагословив Господь. Хлопчина виріс. 25І Господній Дух почав ходити з ним у таборі Дана між Сараєм і між Естаолом.
